Баланс буде абсолютно ліквідним, якщо задовольнятиме такі умови:
А1 ≥ П1 ; А2 ≥ П2 ; А3 ≥ П3 ; А4 < П4
Результати розрахунків показують, що на цьому підприємстві співставлення груп по активу та пасиву має наступний вид:
А1 < П1; А2 > П2; А3 > П3; А4 < П4,
і не змінюються протягом трьох звітних періодів. Тобто виконання цієї умови означає що баланс підприємства не є абсолютно ліквідним.
Як бачимо наявних грошових коштів не вистачає для покриття кредиторської заборгованості (А1 < П1). Тобто на початок 2009 року платіжна нестача становила -45,4 тис. грн., але вже на кінець 2010 року вона зменшилася до -25,4 тис. грн. За період 2010 року знов почала рости і на кінець 2011 року платіжна нестача становила -28,5 тис. грн.
За рахунок виконання другої умови (А2 > П2) платіжний лишок направляється на покриття платіжного нестатку по першій групі (для періоду з початку 2009 року до кінця 2010 року). Це відбувалося за умов, що дебіторська заборгованість не було простроченою. Але цю операцію не можливо провести для платіжного лишка, який утворився на кінець 2010 року, так як він дорівнює 4,9 тис. грн., а платіжна нестача по першій групі -28,5 тис. грн.
Це підсилюється виконанням третьої умови (А3 > П3), яке відбувається за відсутністю значення П3 (довгострокові пасиви). Платіжний лишок направляється на покриття платіжного нестатку по першій групі.
Остання умова нерівності виконується, тобто П4 > А4 і це свідчить, що на підприємстві є власні оборотні кошти. Зміна у динаміці цих показників показала що найбільший лишок підприємство мало на початок 2010 року у розмірі 124,4 тис. грн., а вже на кінець 2010 року він зменшився до 11,1 тис. грн. Якщо ця тенденція буде зберігатися, тоді підприємство у скорому майбутньому стикнеться з проблемою нестачі власних оборотних коштів.
В цілому найбільш ліквідний баланс підприємство мало на кінець 2009 року, але з початку 2010 року ситуація на підприємстві стала погіршуватися. На кінець 2011 року підприємство опинилося у кризовому положенні, тобто на межі банкрутства.
Аналіз, який проводиться по цій схемі є приблизним. Більш детальним являється аналіз ліквідності при допомозі фінансових коефіцієнтів. Вони застосовуються для оцінки здатності підприємства виконувати свої короткострокові зобов’язання. Показники ліквідності дають уявлення не тільки про платоспроможність підприємства на конкретну дату, а й у випадках надзвичайних ситуацій.
Основні показники ліквідності:
Загальний коефіцієнт ліквідності (коефіцієнт покриття, коефіцієнт поточної ліквідності) дає загальну оцінку платоспроможності підприємства і розраховується за формулою:
К з.л. = [А1 + А2 + А3 ] : [П1 + П2]
Він показує, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов’язань. Визнано, що поточні активи повинні вдвічі перевищувати короткострокові зобов’язання.
. Коефіцієнт швидкості ліквідності - це коефіцієнт за смисловим значенням аналогічний коефіцієнту покриття, тільки він обчислюється для вужчого кола поточних активів, коли з розрахунку виключено найменш ліквідну їх частку - виробничі запаси.
Він обчислюється так:
К ш.л. = [А1 + А2] : [П1 + П2]
Його нормативне значення 0,7-0,8.
. Коефіцієнт абсолютної ліквідності є найбільш жорстким критерієм платоспроможності і визначається за формулою:
К абс.л. = [А1] : [П1 + П2]
Цей коефіцієнт показує, яку частину короткострокових позикових зобов’язань можна за необхідності погасити негайно. Теоретично достатнє значення 0,2 - 0,35 .
Коефіцієнтний аналіз ліквідності (платоспроможності) наведений у таблиці 2.10.
Проблематика майнового оподаткування
В умовах формування ринкових форм господарювання та
фінансової кризи розвиток податкового законодавства має суттєве значення.
Протягом тривалого періоду науковцями та експертами досить активно
обговорюється тема оподаткування майна. На сьогодні оподаткування майна в
Україні представлене ...
Облік, аналіз і аудит податку на додану вартість
Актуальність дослідження. Податок на додану вартість вважається найбільш
досконалою сучасною формою непрямого оподаткування і відіграє важливу роль у
системі державних фінансів у більшості розвинених країн світу та країн з
перехідною економікою. Сам факт його запровадження в Україні можна ...