. Доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями і вимогами.
. Доходи від спільної діяльності й у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, відсотків, роялті, володіння борговими вимогами, а також доходи від здійснення операцій лізингу (оренди).
4. Доходи, не враховані при обчисленні валового доходу попередніх періодів і виявлені в звітному періоді.
. Доходи з інших джерел і від позареалізаційних операцій.
Валові витрати виробництва - сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, що здійснюється як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), що здобуваються платником податку для їхнього подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються:
. Суми будь-яких витрат, сплачені протягом звітного періоду в зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції й охороною праці.
. Суми грошових коштів або вартість майна, добровільно перераховані в Державний бюджет України неприбутковим організаціям.
. Суми коштів, перераховані підприємствами всеукраїнських об'єднань осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на яких працює за основним місцем роботи не менш як 75% таких осіб.
. Суми коштів, внесених у страхові резерви.
. Суми внесених (нарахованих) податків, зборів.
. Суми витрат, не включені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або псуванням документів.
. Суми витрат, не враховані в минулих податкових періодах у зв'язку з допущеними помилками і виявлені в звітному податковому періоді в розрахунку податкового обов'язку.
. Суми безнадійної заборгованості.
. Суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів.
. Суми зборів на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.
. Будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням відсотків з боргових зобов'язань протягом звітного періоду.
Амортизаційні відрахування являють собою поступове віднесення витрат на придбання, виготовлення чи поліпшення основних засобів, на зменшення скорегованого прибутку платника податку в межах норм амортизаційних відрахувань.
Амортизації підлягають витрати:
) на придбання основних фондів і нематеріальних активів для власного виробничого використання;
) на самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих нестатків;
) на проведення усіх видів ремонту, реконструкції, модернізації й інших видів поліпшення основних фондів;
) на поліпшення якості земель, не пов'язаних з будівництвом.
Платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті. Податок сплачується в бюджет не пізніше 20 числа місяця, що наступає за звітним кварталом. Не пізніше 25 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, представляють у податкові органи декларацію про прибуток за звітний квартал, розрахований наростаючим підсумком з початку звітного фінансового року.
Платники податку не пізніше 15 лютого року, що наступає за звітним, надають податковому органу річний бухгалтерський звіт, що може бути підтверджений висновками аудиту.
Протягом кварталу підприємства сплачують авансові внески податку до бюджету за 1 і 2 місяці кварталу наростаючим підсумком з початку року. Авансові внески сплачуються до бюджету за підсумками 1 і 2 місяців кварталу до 20 числа 2 і 3 місяців кварталу відповідно. Розрахунки авансових внесків здійснюються підприємствами самостійно.
Бюджетні організації сплачують податок на прибуток, отриманий від підприємницької діяльності, щокварталу наростаючим підсумком з початку податкового року.
Фінансовий аналіз формування та розподілу прибутку підприємства
Прибуток
- це багатозначний термін. Приблизно п'ятдесят років тому американський
економіст Френк Найт, видатний дослідник цієї проблеми, у своїй енциклопедичній
статті опублікував наступний вислів: «Можливо, не один економічний термін або
поняття не використовується в такому неймовірному ...
Удосконалення системи оплати праці персоналу підприємства
Основне значення системи оплати праці −
полягає в тому, щоб стимулювати виробничу поведінку співробітників
компанії, направивши їх
на
досягнення стратегічних завдань, що стоять перед нею, іншими словами, з'єднати
матеріальні інтереси працівників із стратегічними ...