(прогнозування, планування, інвестування, кредитування, оподаткування, систему розрахунків, страхування, оренду, лізинг); фінансові важелі(дохід, прибуток, амортизаційні відрахування, ціна, податки, орендна плата, фінансові санкції, відсотки, інвестиції .); правове забезпечення(закони, постанови, укази, накази, статути); нормативне забезпечення(інструкції, нормативи, норми, методичні вказівки); інформаційне забезпечення
(звітні дані підприємств, статистичні дані, дані одноразових обстежень).
Фінансова політика підприємства, особливості її формування в умовах ринкової економіки
Фінансова політика підприємства розглядається як сукупність практичних міроприємств, що ціленаправлено реалізуються суб’єктами господарювання в рамках управління фінансами, які визначаються конкретними задачами, а також зовнішніми та внутрішніми умовами діяльності підприємства.
З визначення випливають слідуючи вимоги до формування фінансової політики:
· при формування фінансової політика необхідно опиратись на загальні методичні принципи ті підходи до управління фінансами;
· фінансова політика завжди повинна мати прикладний характер, тобто містити не загальні побажання, а конкретні цілі фінансового розвитку суб’єкта господарювання, які можна реально досягти, а також перелік практичних міроприємств по їх досягненню;
· при формування фінансової політики враховуються як поточні так і прогнозні умови функціонування конкретного суб’єкта господарювання зовнішнього та внутрішнього характеру (рівень оподаткування, ставки за кредитами, структура власних та позикових коштів, кваліфікація фінансових робітників .).
Фінансова політика підприємства включає два напрямки: політику доходів та політику витрат. Планування цих напрямків здійснюється відповідними службами підприємства. При чому, пріоритетність того чи іншого залежить від поточного фінансового стану суб’єкта господарювання. Так, в умовах кризи більш доцільно орієнтуватись на планування “від доходів”, коли спочатку здійснюється визначення фінансових надходжень, які очікуються і тільки потім планується їх використання.
Політика доходів
направлена на задоволення потреб суб’єкта господарювання в залучення фінансових ресурсів і пов’язана з розв’язком слідуючи двох завдань: максимізація надходжень з фактично наявних джерел (збільшення обсягів виробництва); постійне розширення номенклатури джерел вказаних надходжень (організація нових виробництв, діяльність на фондовому ринку .)
Політика витрат
визначає необхідність забезпечення економічно обґрунтованої, раціональної мінімізації витрат підприємства (але не допустимо механічно скорочувати витрати підприємства, так як може бут протилежний ефект - економія на маркетингових дослідженнях приводить до зниження обсягів реалізації продукції, скорочення фонду оплати праці - звільнення найбільш кваліфікованих робітників .).
Фінансова політика підприємства повинна визначати цілі двох рівнів: перспективні (стратегічні) та поточні (оперативні). Необхідно враховувати, що в сучасних умовах реалізація стратегічних цілей часто не залежить від діяльності самого підприємства, а визначається зовнішніми для нього факторами, тому цей елемент політика має прогнозний характер, і найчастіше стосується концепції розвитку а не конкретних міроприємств.
Кінцева ефективність фінансової політики визначається також умовами перехідної економіки при якій необхідно скорочувати в порівнянні з традиційними, строки розробки конкретних елементів фінансової політики; вимушеної орієнтації на міроприємства, які не вимагають значних капіталовкладень з тривалим строками окупності; враховувати не завжди передбачувану політику держави в сфері управління та регулювання економіки; використання нетрадиційних джерел залучення фінансових ресурсів з постійним розширенням їх номенклатури.
Інвестиційна діяльність підприємства та її ефективність
У
сучасній Україні особливо важливого значення набуває активація інвестиційної
діяльності, оскільки без неї неможливо здійснити прогресивні зрушення в
економіці, підвищити конкурентоспроможність та загалом забезпечити сталий
соціально-економічний розвиток держави.
Проблемам
інвестиці ...
Вексельний обіг і перспективи його розвитку в Українi
Жоден з
інструментів сучасного фінансового ринку, крім, природно, самих грошей, у всіх
численних проявах їх економічних функцій, не може зрівнятися за своєю історією
і значенням з векселем. Власне, розвиток вексельного обігу певною мірою
обумовив перетворення всіх грошових розрахунків у ...