Принципи організації безготівкових розрахунків.
1. Обов’язковість зберігання підприємствами грошових коштів на рахунках в установах банків.
2. Підприємство має право вибору установи банку для відкриття рахунків.
. Підприємство самостійно обирає форми розрахунків.
. Кошти з рахунку підприємства списуються тільки з розпорядження його власника.
. Поточні рахунки суб’єктам підприємницької діяльності відкриваються тільки за умови повідомлення про це податкового органу.
. Термінове здійснення платежів.
. Платежі здійснюються в межах залишків коштів на рахунку платника.
. Розрахунки між підприємствами можуть здійснюватись готівкою.
Безготівкові грошові розрахунки - це грошові розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках у банках, коло кошти списуються з рахунка платника і переказуються на рахунок отримувача коштів.
Безготівкові розрахунки в Україні регламентуються Інструкцією №368 “Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” від 25.04.2001 р.
В інструкції відзначаються загальні принципи організації безготівкових розрахунків у національній валюті України, їх форми, стандарти документів та порядок їх обігу.
Загальні правила документообороту:
· розрахункові документи складаються на бланках, форми яких визначені Інструкцією;
· відповідальність за правильність заповнення несе особа, яка оформляла цей документ;
· розрахунковий документ виписується в кількості примірників (за винятком чеку), потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків;
· платежі з розрахунків клієнтів банк здійснює в межах залишків коштів на цих рахунках.
Безготівкові розрахунки в господарському обороті України здійснюються з використанням наступних форм розрахункових документів: платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, чеки, акредитиви, векселі, платіжні вимоги, інкасові доручення.
Всі розрахункові документи, які подаються в банк в паперовій формі, повинні відповідати вимогам встановлених стандартів і мати ряд обов’язкових реквізитів.
Крім того можливе подання до банку розрахункових документів в електронній формі - у вигляді електронних розрахункових документів каналами зв’язку.
Платіжне доручення
- це письмове розпорядження платника банку про списання з його рахунку та зарахування на рахунок отримувача конкретну грошову суму.
Доручення приймаються до виконання протягом 10 календарних днів з дня виписки. День заповнення доручення не враховується.
Банки приймають до виконання доручення від платників тільки в межах наявних коштів на їх рахунках. Винятком є доручення на перерахування з основних рахунків підприємств до бюджетів та державних цільових фондів сум податків та зборів, пені, штрафів, санкцій, які приймаються банком не залежно від наявності коштів на цих рахунках. У випадку відсутності коштів на основному рахунку платник повинен протягом трьох робочих днів надати доручення на перерахування залишків з інших рахунків на основний рахунок для погашення заборгованості.
Доручення використовуються в розрахунках за платежами товарного і нетоварного характеру. Розрахунки за дорученнями можуть здійснюватись: за фактично відвантажену продукцію; в порядку попередньої оплати; для завершення розрахунків за взаємною заборгованістю підприємств; для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам (зарплата, пенсії .) на їх рахунки, відкриті в установах банків; в інших випадках за згодою сторін.
Платіжна вимога-доручення
- комбінований документ, який складається з 2 частин: верхня частина - вимога постачальника до покупця оплатити вартість поставленої йому продукції; нижня частина документу - доручення платника своєму банку про перерахування з його рахунку вказаної суми грошей.
Роль кредиту в діяльності підприємства
Комерційний кредит - історично перша форма кредитних відносин.
Практика відстроченого платежу в обмін на негайно одержувані
товари існувала ще на ранніх стадіях
розвитку товарного обміну. Комерційний кредит
(продаж товарів з відстрочкою платежу) виник й утвердився
внаслідок сталого не ...
Iнвестицiйнi ризики та iх оцiнка
Зіткнення з
різноманітними ризиками – звичайна загроза для будь-якого інвестора в умовах
сучасної ринкової економіки. Здебільшого, вкладаючи свої кошти в виробництво
тих чи інших товарів чи послуг, інвестор не може мати цілковитої впевненості в
суспільному визнанні резуль ...