Критерієм класифікації податків на прямі та непрямі є можливість теоретичного перекладання їх на споживача. Цей критерій базується на припущенні, що безпосереднім платником прямих податків є власник оподатковуваного майна, або отримувач оподатковуваного прибутку, а остаточним платником непрямих податків є споживачі товарів, на яких податки перекладаються через надбавку до ціни.
Прямі податки встановлюються безпосередньо до платників, їх розмір залежить масштабів об’єкта оподаткування. Непрямі податки встановлюються в цінах товарів і послуг, їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів.
Оподаткування прибутку підприємств
З прийняттям Закону «Про внесення змін в Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств"» з другого півріччя 1997 р. відбулися істотні зміни в оподаткуванні підприємницької діяльності, спрямовані на підтримку виробника, активізацію інвестиційної діяльності підприємства.
Принципово новим у прийнятому Законі є визначення об'єкта оподаткування. Обчислення оподатковуваного прибутку здійснюється виключенням із суми скоригованого валового доходу валових витрат платника податку і нарахованих амортизаційних відрахувань.
Валовий дохід
- це загальна сума доходів платника податку від усіх видів діяльності, отриманого протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.
Визначаючи валовий дохід, ураховують:
– загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), а також від продажу цінних паперів (окрім операцій з їх первинного випуску й остаточного погашення);
– доходи від здійснення банківських операцій, страхових та інших операцій, пов'язаних з наданням фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами;
– доходи від спільної діяльності у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, відсотків, роялті, володіння борговими вимогами від здійснення операцій лізингу (оренди);
– доходи, не враховані за обчислення валового доходу у попередніх періодах і виявлені у звітному періоді;
– доходи з інших джерел і від позареалізаційних операцій (сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді; сум невикористаної частини коштів, повернених із страхових резервів; сум страхового резерву, використаних не за призначенням, вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами зберігання і використаних ним у власному виробничому й господарському обороті; сум отриманих штрафів, неустойок, пені; сум державного мита, раніше сплаченого і поверненого за рішенням суду).
Отже, визначення валового доходу за оподаткування значно відрізняється від класичного (різниця між виручкою від реалізації і матеріальними, а також прирівняними до них витратами). У валовий дохід запропоновано включити загальні доходи від реалізації товарів (робіт, послуг), тобто всю виручку від реалізації.
У суму валового доходу, а отже і скоригованого валового доходу, не включаються суми акцизного збору та податку на додану вартість, отримані підприємством у складі ціни реалізації товару (робіт, послуг).
У Законі «Про оподаткування прибутку» дається перелік інших доходів, надходжень коштів до підприємств-платників податків, що не включаються до валового доходу, а отже, і до скоригованого валового доходу.
Слід звернути увагу, що датою збільшення валового доходу вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого першою сталася подія:
Іпотечний кредит
Розвиток ринкових відносин в Україні створив передумови для
формування та розвитку іпотечного ринку. Важливість його для вітчизняної
економіки визначається тим, що він досить активно формує інвестиційні процеси,
створює умови для цілеспрямованого та комплексного розвитку окремих галузей
...
Дохідна частина бюджету (на прикладі міста Львова)
Із визнанням України країною з ринковою економікою суттєво зростає
необхідність інтегрування фінансових інститутів місцевого самоврядування у
світогосподарський комплекс міжнародного економічного співробітництва і з цією
метою прийняття низки рішень, що передбачають реформування бюджетної ...