З прийняттям у лютому 1997 року нового варіанта Закону України «Про систему оподаткування» встановлено 16 видів платежів: два місцеві податки (комунальний податок і податок на рекламу); 14 зборів (за право використання місцевої символіки; за паркову автотранспорту; за видання дозволу на розміщення об'єктів торгівлі; за право проведення конкурсного розпродажу і лотерей; за право проведення кіно - і телезйомок; за проїзд територією прикордонних областей автотранспортом, що прямує за кордон).
Місцеві податки і збори сплачують юридичні і фізичні особи. Податки і збори, названі вище, сплачують юридичні особи. Особливості їх стягнення і впливу на фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання полягають у такому.
. Місцеві податки і збори включаються до складу валових витрат, які виключаються з валового доходу, а отже, зменшують суму оподатковуваного прибутку.
. Місцеві податки і збори суб'єкти господарювання відносять на собівартість продукції (робіт, послуг), що впливає на формування їхнього прибутку.
Органи місцевого самоврядування мають право:
– запроваджувати тільки ті податки і збори, що передбачені законодавчими актами;
– установлювати ставки, що не перевищують граничних розмірів, передбачених законодавчими актами;
– установлювати додаткові пільги для окремих платників податків (установлення ставки нижче за мінімальну, звільнення від податку).
Комунальний податок. Платниками податку є всі юридичні особи. Від сплати податку звільняються сільськогосподарські підприємства, планово-дотаційні організації, бюджетні установи.
Об'єктом для розрахунку податку є фонд оплати праці. Останній обчислюється множенням середньоспискової кількості працівників на місячний неоподаткований мінімум доходів громадян. Граничний розмір ставки податку - 10% від об'єкта оподаткування (фонду оплати праці).
Податок сплачується щомісяця до 15 числа, виходячи з суми, що оподатковувалася у попередньому місяці.
Податок з реклами. Платниками податку є суб'єкти підприємницької діяльності, що рекламують свою діяльність (власну продукцію, послуги).
Податок з реклами стягується зі всіх видів комерційних оголошень і повідомлень, що поширюються з допомогою засобів масової інформації (радіо, телебачення, преса), афіш, плакатів, рекламних щитів (на вулицях, магістралях, площах, будинках, транспорті);
Друкуються на спортивному одязі чи майні.
Об'єктом оподаткування є вартість послуг за встановлення і розміщення реклами. Ставки податку визначені в таких розмірах: 0,1% від вартості послуг за одноразову рекламу; 0,5% від вартості розміщення стаціонарної реклами на тривалий час; 0,3% за рекламу на майні, товарах, одязі.
Рекламодавці сплачують податок під час оплати послуг. Виробники реклами - щомісяця ( до 15 числа місяця).
Механізм оподаткування банків (за матеріалами Вінницької філії ПАТ Кредитпромбанк)
На
сьогодні існує необхідність у формуванні вітчизняної системи податкового
менеджменту банку, удосконаленні його інструментарію, що забезпечить нарощення
конкурентних переваг та ефективне функціонування банку.
Проблеми
функціонування системи оподаткування, питання податкового планува ...
Оподаткування малого бізнесу проблеми та шляхи вирішення
Підприємництво
є головним елементом ринкового середовища. Воно забезпечує вирішення багатьох
соціально-економічних проблем перехідного періоду і до становлення ринкових
відносин: сприяє насиченню ринку товарами та послугами, наповненню дохідної
частини бюджету, стимулює структурні зміни ...