Діяльність суб’єктів господарювання щодо створення та реалізації продукції здійснюється в процесі поєднання основних виробничих фондів, обігових фондів та праці. Обігові кошти підприємства прийнято визначати, як сукупність грошових коштів, авансованих в обігові виробничі фонди та фонди обігу. В фінансові діяльності підприємства обігові кошти відіграють дуже важливу роль, яка визначається їх прямим впливом на ряд показників фінансово-господарської діяльності підприємства.
Обіговий капітал проходить три стадії кругообігу: грошову, виробничу та товарну. На першій стадії під час авансування коштів здійснюється придбання та нагромадження необхідних виробничих запасів. Друга стадія характеризується використанням виробничих запасів, перенесенням вартості основних фондів, витратами на саму працю і завершується - випуском готової продукції. На третій стадія товарна форма вартості перетворюється на грошову.
Класифікація обігових коштів здійснюється за слідуючи ми ознаками:
1. В залежності від функціональної ролі в процесі виробництва:
Обігові виробничі фонди:
– обігові кошти у виробничих запасах (сировина й матеріали, купівельні напівфабрикати й комплектуючі вироби, паливо, тара й тарні матеріали, будівельні матеріали, запчастини, малоцінні та швидкозношуючі предмети - використовуються протягом не більше одного року);
– обігові кошти у виробництві: незавершене виробництво, напівфабрикати власного виробництва.
Фонди обігу:
– готова продукція, товари, що надійшли на підприємство з метою продажу;
– кошти: в касі підприємства, на рахунках в банках, кошти в розрахунках, дебіторська заборгованість.
2. За методами планування та управління:
Нормовані обігові кошти: всі обігові виробничі фонди, частина фондів обігу, яка знаходиться у вигляді залишків нереалізованої готової продукції.
Ненормовані обігові кошти: інші елементи фондів обігу.
3. За джерелами формування обігового капіталу:
Власні та прирівняні до власних обігові кошти - отримані від засновників, власників, сформовані з власної виручки.
Позичені - отримані кредити банків, комерційні кредити, кредиторська заборгованість (зарплата; перед бюджетом, позабюджетними фондами; податкові платежі).
4. В залежності від ступеня ліквідності:
Високоліквідні активи:
– готівка в касі підприємства;
– грошові кошти на рахунках;
– високоліквідні цінні папери.
Середньоліквідні активи:
– товари відвантажені;
– дебіторська заборгованість.
Низько ліквідні активи:
– запаси готової продукції;
– виробничі запаси;
– незавершене виробництво;
– витрати майбутніх періодів.
5. В залежності від стандартів обліку та відображенням в балансі:
Клас “Запаси”:
– виробничі запаси;
– тварини на вирощуванні та відгодівлі;
– незавершене виробництво;
– напівфабрикати; готова продукція; продукція с/г виробництва;
– товари.
Клас “Кошти, розрахунки та інші активи”:
– каса;
– рахунки в банках;
– векселі одержані;
– поточні фінансові інвестиції;
– дебіторська заборгованість (за товари, роботи, послуги; за розрахунками з бюджетом, внутрішніми розрахунками, за виданими авансами).
Для підприємства велике значення має система організації обігових коштів, яка базується на принципах:
1. Підприємство самостійно управляє обіговими коштами.
2. Необхідність розрахунку оптимальної потреби в обігових коштах, яка б забезпечили безперервність процесу виробництва.
Побудова моделі вибору фінансової стратегії підприємства
В
умовах перехідної економіки діяльність підприємств вимагає адаптації до
специфічних умов зовнішнього середовища, забезпечення стабільності фінансового
стану, загальної ринкової стійкості. В даний час економічна ситуація в Україні
ускладнюється платіжною кризою, зниженням прибутковості ...
Система оподаткування підприємств
Податкова
система - це сукупність податків, зборів, інших обов’язкових платежів і внесків
до бюджету держави.
Податкова
політика включає в себе обов’язкові платежі, які стягуються державою з
юридичних і фізичних осіб, на яких, згідно з законодавчими актами, покладено
обов’язок платит ...