Потреба підприємства в обігових засобах залежить від ряду факторів:
– об’ємів виробництва та реалізації;
– виду бізнесу;
– масштабу діяльності;
– тривалості виробничого циклу;
– структури капіталу підприємства;
– облікової політики підприємства та системи розрахунків;
– умов кредитування;
– рівня матеріально-технічного постачання;
– видів та структури сировини, яка використовується;
– темпів росту об’ємів виробництва та реалізації продукції і т.д.
Визначення потреби є одним з об'єктів фінансового планування і відображення в обліку та звітності. Розмір оборотного капіталу, який утворює кожну складову поточних активів, має відповідати потребам і можливостям підприємства зі створення й реалізації продукції.
Крім того, виникає необхідність у плануванні фінансових ресурсів для допоміжних і підсобних, житлово-комунальних господарств, соціально-побутових та інших закладів непромислового характеру.
У практиці використовуються три методи визначення потреби в оборотних коштах: аналітичний, прямий і економічний (коефіцієнтний).
Аналітичний метод
нормування відображає практику організації виробництва, постачання та збуту продукції. Суть його в тому, що при аналізі ТМЦ коригуються їх фактичні запаси і виключаються непотрібні, надлишкові цінності.
Метод прямого розрахунку
забезпечує розробку обґрунтованих норм і нормативів на кожному підприємстві з урахуванням багатьох факторів, які пов'язані з особливостями постачання, виробництва та реалізації продукції.
Економічний (коефіцієнтний) метод.
В обчислений методом прямого розрахунку норматив на поточний рік вносять поправки на зміну об’ємів виробництва, яка планується і на прискорення оборотності коштів.
Основним методом розрахунку потреби в обігових коштах є метод прямого розрахунку по кожному елементу обігових коштів. Планування оборотних коштів здійснюється відповідно до кошторисів витрат на виробництво і невиробничі потреби та бізнес-плану, який охоплює й пов'язує виробничі й фінансові показники, створюючи саме цим умови для успішної комерційної діяльності та розвитку підприємництва.
Визначення потреби в оборотних коштах здійснюється через їх нормування.
За відповідності складу, структури й наявності оборотних коштів запланованому обсягу виробництва та реалізації підприємство в змозі отримувати прибуток з мінімальними витратами. У разі заниження розміру оборотних коштів можливі перебої в постачанні й виробничому процесі, зменшення обсягу виробництва та прибутку, виникнення прострочених платежів і заборгованості, інші негативні явища в господарській діяльності.
Надлишок оборотних коштів призводить до нагромадження надмірних запасів сировини, матеріалів; послаблення режиму економії; створення умов для використання оборотних коштів не за призначенням.
Значення нормування оборотних коштів полягає в такому.
По-перше, правильне визначення нормативу оборотних коштів забезпечує безперервність і безперебійність процесу виробництва.
По-друге, нормування оборотних коштів дає змогу ефективно використовувати-оборотні кошти на кожному підприємстві.
По-третє, від правильно встановленого нормативу оборотних коштів залежить виконання плану виробництва, реалізації продукції, прибутку та рівня рентабельності.
По-четверте, обґрунтовані нормативи оборотних коштів сприяють зміцненню режиму економії, мінімізації ризику підприємницької діяльності.
Визначення планової потреби в оборотних коштах передбачає розробку норм відносно тривалої дії і нормативів на конкретний період - рік (як правило), півріччя, квартал. Це досягається за. проведення таких робіт:
. Визначення норм запасів за статтями нормованих оборотних коштів.
Норма оборотних коштів - це відносний показник, який обчислюється в днях, відсотках чи гривнях. Норми в днях щодо виробничих запасів розраховуються за окремими видами матеріальних цінностей. За великої їх номенклатури розрахунок здійснюється в тій їхній частині, яка становить (вартісне) не менше 70-80% загальних витрат за статтею в цілому.
. Встановлення одноденного витрачання матеріальних цінностей, виходячи із кошторису витрат на виробництво.
. Визначення нормативу оборотних коштів за кожною статтею в грошовому вираженні проводиться множенням одноденних витрат в грошовому вираженні на відповідну норму запасу в днях.
Оцінка фінансової стійкості та стабільності підприємства
Актуальність
теми. Фінансова стійкість та ліквідність підприємства є
невід’ємними
поняттями ринкової економіки. Кожен суб’єкт господарювання прагне підтримувати
стійкий фінансовий стан, абсолютну ліквідність та платоспроможність.
Головною проблемою ефективного функціонування підприємств ...
Фінансовий аналіз комерційного банку
Аналіз банківської діяльності є логічним продовженням
банківської справи та необхідною передумовою прийняття обґрунтованих
управлінських рішень. В банківській сфері аналіз відіграє особливо важливу
роль, бо діяльність банку як фінансового посередника заснована на довірі, котра
формується ...