Зумовлено це передовсім тим, що передбачені чинним законодавством України місцеві податки і збори не відіграють суттєвої фіскальної ролі, а ті загальнодержавні податки, які традиційно зараховуються до дохідної частини місцевих бюджетів, не віднесені до місцевих.
Найбільшу суму надходжень до місцевих бюджетів забезпечується за рахунок комунального податку. Даний податок розглядається як компенсація за послуги, що надаються громадою для відтворення робочої сили.
Останніми роками спостерігається тенденція зростання надходжень в Україні від ринкового збору від 25,1% до 44,7%. Ринковий збір цілком підтверджує свою доцільність, тим більше, що він відповідає світовим вимогам до системи місцевих податків і зборів, а саме: тягар цього збору лежить безпосередньо на місцевих жителях окремих територіальних громад, оскільки саме вони переважно купують і продають товари на місцевих ринках. Надходження від цього збору покривають відповідні витрати на надання торгового місця на ринку. Разом з тим, слід враховувати, що запровадження ринкового збору є доцільним лише у порівняно великих населених пунктах (містах, селищах, районах, великих селах). В інших населених пунктах ринки фактично відсутні або не надають жодних послуг особам, які здійснюють торгівлю. Останнє ж означає відсутність підстав для справляння збору, не говорячи вже про невідповідність обсягів доходу від цього платежу витратам на його адміністрування.
Значною є також і частка надходжень від збору за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі - 7,9%. Недоліком цього збору, на нашу думку, є його тимчасовий характер, крім цього, надходження від нього об’єктивно зменшуватимуться з насиченням території відповідними об’єктами, зменшенням потреби в них.
Помітний рівень доходів до місцевих бюджетів також забезпечується за рахунок збору за паркування автотранспорту (близько 1,6%), який спрямований на відшкодування витрат, пов’язаних із наданням послуг з паркування. Як правило, витрати на забезпечення справляння цього збору та дотримання платниками правил сплати збору є невисокими, до того ж не вимагають канцелярської роботи.
Отже, як свідчить практика стягнення місцевих податків і зборів, найбільш перспективними видами щодо можливостей впровадження і за обсягами надходжень є комунальний податок, ринковий збір, готельний збір, збір за паркування автотранспорту, збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі. Але можливості, закладені в цих платежах (зокрема, наявність потенційних платників та об’єктів оподаткування), використовуються ще не повною мірою.
Органи місцевої влади недостатньо використовують можливості збільшення доходів своїх бюджетів шляхом впровадження місцевих податків і зборів: багато видів місцевих податків і зборів не стягуються зовсім, навіть найбільш важливі з них.
Стримуючим фактором у процесі впровадження місцевих податків і зборів є також вільний підхід органів місцевого самоврядування до додержання законодавства про місцеві податки і збори: ряд місцевих рад під час прийняття рішень щодо введення зазначених податків і зборів не затверджували відповідних положень з чітким визначенням кола платників, ставок податків і зборів, строків їх сплати, пільг, відповідальності платників за неправильне або неповне обчислення податків та зборів, несвоєчасну їх сплату.
Фінансова система України
В
даній курсовій роботі наводиться коротка характеристика основних теоретичних
засад фінансової системи, її складових ланок та основного механізму її
функціонування. Узагальнено теоретичні засади функціонування фінансової
системи. Надається аналіз проблем фінансової системи України. Розк ...
Діагностика фінансово-економічного потенціалу підприємства
У нестабільному зовнішньому середовищі підприємства повинні спрямовувати
свої зусилля на утримання конкурентної позиції на ринку. За таких умов вони
змушені постійно шукати нові, більш ефективні методи господарювання,
відшукувати наявні резерви розвитку, знаходити нові ринки збуту власної ...