З метою забезпечення поступального і стабільного економічного розвитку бюджетна політика має бути спрямована на здійснення структурної перебудови господарського комплексу країни, створення адекватної ринковим умовам інфраструктури, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного бізнесу, забезпечення економічного зростання за рахунок інновацій, проведення активної політики формування справедливих відносин між бізнесом і найманими працівниками, що має стати основою забезпечення зростання доходів населення, і передусім приросту заробітної плати й посилення її стимулюючої ролі.
Намагання розв'язати нагальні соціальні проблеми шляхом істотного збільшення обсягів перерозподілу ресурсів через державний бюджет без забезпечення реального підґрунтя для досягнення цієї мети не дало очікуваного результату. Натомість у бюджетній політиці стали активніше використовуватися адміністративні важелі Як наслідок - загострилися проблеми фінансового розвитку місцевого самоврядування, знизилася ефективність міжбюджетного регулювання, що спричинило погіршення не лише економічного, а й соціального розвитку країни. Зокрема, значно скоротилися темпи зростання ВВП, спостерігається підвищення номінального обмінного курсу гривні, помітно збільшилося податкове навантаження (пряме і непряме оподаткування, нарахування на заробітну плату), зросли неподаткові над; ходження до бюджету, погіршилася ситуація у сфері інвестиційної діяльності.
За таких умов постає потреба в переорієнтації бюджетної політики на нові цілі і пріоритети, а саме в переході від моделі економічного розвитку, орієнтованого на стимулювання споживання, до моделі сприяння інвестиційній активності й розвитку вітчизняного виробництва. На переконання як науковців, так і практиків проведення активної політики підтримки національного виробника, вітчизняного експорту й розвитку певних галузей дасть змогу досягти реальних (а не проміжних, нерідко мізерних) результатів, зокрема зменшення залежності України від імпорту. Націленість на підтримку вітчизняного господарського комплексу - єдина реальна основа забезпечення його прискореного зростання.
Діяльність вітчизняних владних структур повинна спрямовуватися на формування нової моделі соціального й економічного розвитку країни. Для цього потрібно визначити конкретні орієнтири - показники рівня життя, досягнутого в розвинутих країнах. При цьому завдання з розвитку економіки відіграватимуть роль засобів реалізації поставленої мети. За таких умов перетворення в економічній сфері повинні спрямовуватися на розв'язання нагальних соціальних проблем. Тому слід узяти курс на формування конкурентоспроможної й водночас соціально орієнтованої економіки.
Прийняття конкретної, спрямованої на істотне поліпшення рівня життя громадян мети державної фінансової політики, з одного боку, повинне стати вагомим консолідуючим фактором розвитку суспільства, основою посилення довіри громадян до влади, їх тіснішої співпраці й активізації творчої активності населення, а з другого - націлює на підвищення відповідальності владних структур, які будуть змушені активізувати роботу з розробки і впровадження заходів, спрямованих на реалізацію зазначеної мети.
У роботі [32] сказано, що забезпечення оптимального для досягнутого рівня економіки соціального розвитку вимагає піднесення як державного, так і недержавного секторів економіки та підвищення ефективності першого. Для розв'язання таких завдань, як збільшення реальних доходів громадян, поліпшення якості товарів і послуг, що надаються населенню, створення належних умов для здобуття освіти, охорони здоров'я, підвищення загальної культури населення, поліпшення захисту конституційних прав, охорони навколишнього природного середовища та ін., потрібно забезпечити поступальний розвиток підприємницької діяльності, прискорення економічного зростання, досягнення повної зайнятості, стримування інфляції, активізацію інвестиційної діяльності, що є головною метою бюджетної політики.
На наш погляд, важливу роль відіграє визначення соціальних орієнтирів бюджетної політики. Наприклад, головна мета соціально-економічної політики російського уряду зводиться до збільшення втричі доходів громадян до 2020 року та перевищення середньоєвропейського показника валового продукту на одну особу населення за рахунок прискорення зростання ВВП на рівні 10 % на рік. Для досягнення поставленої мети російські науковці пропонують удвічі підвищити заробітну плату в основних секторах економіки найближчими роками за рахунок переходу від мінімальної до нормативної зарплати, яка має визначатися виходячи не із прожиткового мінімуму, а із соціальних стандартів.
Аналіз фінансового стану торгового підприємства ТОВ Агрохімресурс
Фінансовий
стан є важливою характеристикою фінансової діяльності підприємства. Він
визначає конкурентоспроможність підприємства і його потенціал в діловому
партнерстві, є гарантом ефективної реалізації економічних інтересів усіх
учасників фінансових відносин : як самого підприємства, так ...
Значення харчової промисловостi у соцiальному та економiчному розвитку України
На сучасному етапі розвитку склалося важке
економічне становище для всього народного господарства України і особливо для
харчової промисловості, так як ця галузь дуже залежить від інших галузей –
машинобудівної, хімічної, нафтопереробної, і особливо платоспроможності
населення.
Харчо ...