За понад 200-літній період фінансова наука запропонує чимало теорій стосовно бюджету і державних фінансів. На ранніх етапах фінансова наука вбачала своє завдання в обґрунтуванні пропозицій правителя для розумного введення державного господарства.
У ХVII - XVIII століттях найяскравішими представниками фінансової думки щодо бюджету і державних фінансів були камералісти - представники адміністративних і господарських знань. Німецькі вчені Д. Зоненфельді і Д. Бехер у своїх правах
намагалися переконати правлячі еліти тодішніх державних утворень у доцільності керуватися під час мобілізації коштів ідеєю збереження потенціалу довгострокового економічного зростанню. Відстоюючи ідею помірного оподаткуванні, вони стверджували, що зниження податкових ставок, а також надання пільг у перспективі може привести до зростання податкової бази і надходжень по бюджетів. Аналогічно у сфері бюджетних видатків камералісти обґрунтовували ідею стимувальної функції витрат, які у довгостроковій перспективі мають сприяти зростанню доходів держави.
Погляди камералістів стосовно бюджету, податків, витрат держави суттєво вплинули на представників класичної політичної економії. А. Сміт, а пізніше Д. Рікардо, вбачали гарантію економічного розвитку й поліпшення життя народу в демократизації бюджетного процесу. Положення А. Сміта і Д. Рікардо щодо доходів держави й використання бюджетних коштів, стали фінансовою класикою, яка повністю може бути реалізована тільки в умовах демократії.
На початку XX ст. з'явилися перші наукові визначення бюджету. Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона стверджує, що бюджет, з погляду держави, є загальним фінансовим законом, на якому будується розпис доходів і видатків держави.
У цей час зароджується ідея, що стала панівною у другій половині XX ст., згідно з якою за допомогою бюджету держава, поряд із розв'язанням класичних адміністративних, політичних і оборонних завдань, повинна виконувати соціальну функцію суспільного добробуту.
У наукових працях європейських авторів державні фінанси, і передусім бюджет, постають складною сферою, яка перебуває на перехресті економіки й політики та є невід'ємною складовою суспільно-економічної системи.
Сьогодні під державним бюджетом розуміють сукупність законодавчо регламентованих відносин між державою і юридичними та фізичними особами з приводу розподілу й перерозподілу ВВП, а за певних умов - національного багатства, з метою формування і використання централізованого фонду коштів, призначеного для забезпечення виконання державою її функцій.
Бюджет як самостійна економічна категорія є формою реальних, об'єктивно обумовлених розподільчих відносин, які виконують специфічне призначення - задоволення потреб суспільства в цілому, так і його адміністративно-територіальних структур у фінансових ресурсах.
Головними ознаками бюджету є:
історичність. Бюджет як категорія склався історично і має свої специфічні риси зародження в кожній країні;
плановість. Основною ознакою бюджету є його плановий характер. Як фінансовий план бюджет має передбачати виконання всіх функцій. Стан бюджету як фінансового плану характеризується трьома показниками: рівновага доходів і видатків, бюджетний надлишок, бюджетний дефіцит;
юридичний характер. Бюджет має силу правового акту;
терміновість. Бюджет завжди складається і виконується впродовж певного терміну;
Система органів, що контролює фінансово-господарську діяльність в Україні
Формування ринкової економіки в Україні розпочинається з
відтворення ринкових інституцій, які існували лише в зародковому стані.
На сучасному етапі радикальних реформ, що здійснюються в Україні,
особливої важливості набувають питання вдосконалення управління, однією із
найважливіших фу ...
Управління формуванням прибутку підприємства
Сьогодні при постійному трансформуванні економіки країни, нестабільності
фінансового сектора вкрай важливо максимально використовувати усі наявні
резерви підприємств для забезпечення їх конкурентоспроможності. А тому сучасна
стратегія діяльності підприємств вимагає нових підходів до повед ...