Функціонування підприємства в умовах сучасних економічних реалій припускає можливість виникнення кризових ситуацій. Деякі автори заявляють, що криза або його загроза взагалі невід'ємна частина діяльності підприємства. [10, c. 9]
«Криза - це крайнє загострення протиріч у соціально-економічній системі (підприємстві, організації), що є загрозою для її існування, нормального функціонування і конкурентоспроможності, небезпека банкрутства і переломний момент в різних процесах» [9, c. 21].
Криза, в кінцевому підсумку, стає причиною банкрутства підприємства. Вона викликається невідповідністю його фінансово-господарських параметрів параметрам навколишнього середовища. У глибинних причинах кризи, що вибухнула лежить багато різних факторів. Дані фактори можна розділити на дві основні групи:
) Зовнішні (не залежать від діяльності підприємства);
) Внутрішні (залежні від діяльності підприємства).
Зовнішні фактори виникнення кризи можна класифікувати на:
- соціально-економічні фактори загального розвитку країни (зростання інфляції; нестабільність податкової системи; нестабільність регулюючого законодавства; зниження рівня реальних доходів населення; зростання безробіття);
- ринкові фактори (зниження ємності внутрішнього ринку; посилення монополії на ринку; нестабільність валютного ринку; зростання пропозиції товарів-субститутів).
- інші зовнішні фактори (політична нестабільність; стихійні лиха; погіршення криміногенної ситуації).
Внутрішні фактори виникнення кризи - це:
- управлінські (високий рівень комерційного ризику; недостатнє знання кон'юнктури ринку; неефективний фінансовий менеджмент; погане управління витратами виробництва; відсутність гнучкості в управлінні; недостатньо якісна система бухгалтерського обліку та звітності);
- виробничі (незабезпеченість єдності підприємства як майнового комплексу; застарілі та зношені основні фонди; низька продуктивність праці; високі енерговитрати; перевантаженість об'єктами соціальної сфери та ін.).
- ринкові (низька конкурентоспроможність продукції; залежність від обмеженого кола постачальників і покупців).
Звичайно, всі перераховані вище фактори можуть лежати в основі кризи підприємства, але більший вплив на стан підприємства надають управлінські чинники. Саме неефективність управління слід віднести до найбільш характерною для сучасних підприємств проблемі, що перешкоджає їх ефективному функціонуванню в умовах сформованих ринкових відносин. Ця проблема обумовлена такими чинниками:
- відсутність стратегії в діяльності підприємства та орієнтацією на короткострокові результати на шкоду середньостроковим і довгостроковим;
- низька кваліфікація і недосвідченість менеджерів;
- низький рівень відповідальності керівників підприємства перед власниками за наслідки прийнятих рішень, за збереження та ефективне використання майна підприємства, а також за фінансово-господарські результати його діяльності.[18, c 29]
Отже, можна зробити висновок, що, незважаючи на різноманіття чинників, що призводять до кризи на підприємстві, їх причиною, в більшості випадків, є недоліки у якості управління.
Реакцією підприємства на реальну або потенційну можливість настання банкрутства, як наслідку прогресування кризи, є система фінансових методів діагностики і можливого захисту підприємства від банкрутства. «Банкрутство - визнана судом або арбітражем абсолютна неплатоспроможність боржника і нездатність його у зв'язку з цим здійснювати економічну діяльність з метою погашення боргів. Виходом з даної ситуації є розпродаж майна боржника або гласно на торгах, або викуп майна і погашення боргів працівниками даної фірми. З цією метою за рішенням суду організовується ліквідаційна комісія. Закон має на два завдання: або ліквідувати фірму, або допомогти їй вижити. Для цього використовується практика санації». [32, c. 150] Система попередження реального або потенційно можливого банкрутства носить назву «системи антикризового фінансового управління».
«Антикризове управління - це такий вид управління, в якому відбуваються контрольовані процеси передбачення криз, пом'якшення їх наслідків та використання факторів криз для розвитку організації» [64, c. 20] Таке управління передбачає ряд етапів [30, c. 233], які розкривають його сутність і механізм реалізації:
) Досліджується фінансовий стан підприємства з метою виявлення ознак банкрутства. Для цих цілей використовуються різні методи діагностики банкрутства.
) Визначаються масштаби кризового стану: легкий, середній, важкий.
) Вивчаються основні чинники, що зумовили кризовий стан. Досліджуються ступеня впливу окремих факторів на форми та масштаби кризового стану підприємства.
Експорт та імпорт капіталу
Актуальність
теми. Кожна країна володіє певними інвестиційними
ресурсами, що складаються з її власних (національних) та іноземних інвестицій.
Ці ресурси можуть використовуватися як для внутрішнього, так і для зарубіжного
інвестування. напрямком руху інвестиційних ресурсів пов'язані поня ...
Механізм економічного зростання в ринковій економіці
За досить короткий проміжок
часу, що минув з моменту оголошення України незалежною державою, вона
стикнулася з безліччю проблем, що зачепили практично усі сфери суспільного
життя країни. Та найголовнішою проблемою сучасної України, я вважаю, є її
теперішній економічний стан.
Макро ...