Розгляд шляхів виходу зі сформованої ситуації необхідно здійснювати у наведеній нижче черговості, що, на думку автора, посприяє найбільш раціональному використанню фінансових ресурсів і не викличе протиріч пов'язаних з неможливістю вирішити проблеми більш високого порядку, не вирішивши спочатку проблеми нижчого порядку.
Етапи виходу з кризової ситуації для приватної виробничо-комерційної фірми «Адлер»:
) Зниження суми позикового капіталу. Нормативне значення коефіцієнта співвідношення позикових і власних коштів <1 (див. таблицю 2.3.8). Це означає, що позикових коштів має бути менше 50%, що забезпечить найбільш оптимальне функціонування підприємства. Зниження необхідно здійснювати не різко, щоб одноразовим зниженням не погіршити фінансовий стан підприємства. Можлива розкладка суми на яку необхідно зменшити позиковий капітал в часі. У даному випадку підприємство отримує можливість в довгостроковому періоді скоригувати свою діяльність таким чином, щоб десятивідсоткове або п'ятивідсоткове зменшення було покрито з інших джерел, основним з яких є прибуток. При цьому необхідно не тільки зменшувати суму позикового капіталу, а й нарощувати суму власного. Тобто зменшення суми позикового капіталу повинно бути пов'язане з відповідним збільшенням суми власного капіталу.
) Створення резервів з валового та чистого прибутку. Даний етап тісно переплітається з першим і дозволяє нарощувати суму власного капіталу. Створення резервів сприяє збільшенню величини джерел власних обігових коштів. Дана міра має довгостроковий позитивний ефект.
) Зниження суми запасів. Обслуговування запасів передбачає використання фінансових ресурсів, що лягає на собівартість готової продукції. В результаті продукція користується меншим попитом з одного боку, і підприємство втрачає частину потенційно можливого прибутку з іншого.
) Посилення роботи по стягненню дебіторської заборгованості. До кінця 2011 року частка дебіторської заборгованості в загальній сумі майна склала 12,72%, що в абсолютному вираженні 1 229 587 грн. Сума цих коштів в 2 рази більше суми яку підприємству необхідно погасити за один рік при п'ятирічному зниженні суми позикового капіталу, і в чотири рази при десятирічному зниженні суми позикового капіталу. При успішному стягнення дебіторської заборгованості перші 2 (при п'ятирічному) або 4 (при десятирічному) року щодо зниження суми позикового капіталу можуть бути забезпечені. У разі розпорядження даними коштами відповідно до рекомендацій, викладених у другому етапі (Створення резервів з валового та чистого прибутку) отримаємо: сума позикових коштів складе 5 223 858 грн, а сума власних 4 436 904 грн. Таким чином, ефект даного заходу буде відчутний відразу. Сума розриву між власними і позиковими коштами складе всього 786 954 грн. Використання варіанту розкладки в часі з п'яти або десятирічним строком для даної суми буде ще менш дорого для підприємства. Крім цього позитивним можна назвати підвищення частки грошових коштів, прискорення оборотності оборотних коштів, зростання забезпеченості власними оборотними засобами. Здійснення рефінансування дебіторської заборгованості можливо з використанням форфейтинга. Реалізація даного етапу значно підвищить фінансову стійкість і платоспроможність.
Місцеві податки та їх характеристика
В Україні доходи місцевого бюджету формуються, в основному, з таких
джерел: податок з доходів фізичних осіб, податок на прибуток підприємств, збори
за використання природних ресурсів, місцеві податки і збори, надходження
дивідендів від використання місцевого майна, власні надходження бюдж ...
Зміст, структура та особливості формування доходів залізниць
Формування
доходів великих виробничо-економічних комплексів значною мірою визначається
складністю та збалансованістю їх організаційної структури, а також узгодженістю
технологічних процесів організації виробництва продукції. На залізничному
транспорті основним видом продукції є послуги з ...