Для цього підприємства розробляють декілька способів ситуаційного аналізу, відповідаючи на запитання "а що, якщо?". Деякі розробляють план і його результати, виходячи з найбільш імовірного набору умов, а потім змінюють прийняті ними припущення поступово, по одному. Деякі менеджери можуть розглядати наслідки кожного варіанту плану в межах визначених комплексних сценаріїв. Наприклад, один сценарій може передбачати високі процентні ставки, які призводять до уповільнення росту світової економіки і зниження товарних цін. Другий сценарій може базуватись на ідеї зростаючого падіння у вітчизняній економіці, високій інфляції і слабкій національній валюті.
В основу фінансового планування покладено стратегічний і виробничий плани.
Виробничі плани складаються на основі стратегічного і передбачають визначення виробничої, маркетингової, науково-дослідної та інвестиційної політики. В рамках стратегічного планування виділяється чотири типи цілей.
Цілі стратегічного планування:
Ринкові;
Виробничі;
Фінансово - економічні;
Соціальні.
Ринкові цілі визначають, який сегмент ринку планується осягнути.
Виробничі - яка структура виробництва і технологія забезпечать випуск продукції необхідного обсягу і якості.
Фінансово - економічні які джерела фінансування і які приблизні фінансові результати обраної стратегії.
Соціальні як діяльність підприємства задовольнить, потреби членів суспільства.
Безперервно коригуючи довготермінові плани, концерн постійно має перспективу на п'ятирічку. Таке планування також передбачає постійне коригування нормативів. Стратегічний план на підставі оцінок менеджерів концерну встановлює напрями його діяльності і кінцеві результати, які слід отримати в майбутньому. За вибір цього напряму відповідальність несе вище керівництво, яке визначає цілі і пріоритети фірми. Поточне планування, організація оперативної діяльності концерну є задачею керівників структурних підрозділів, які визначають засоби і методи досягнення цілей на перспективу. З врахуванням довготермінового плану керівники нижчої ланки забезпечують кожне робоче місце детальним планом діяльності концерну на кожен відрізок часу, починаючи з першої години дії плану. [36]
Фінансове планування - це процес, який складається з наступних процедур:
Аналіз фінансових та інвестиційних можливостей, які мале підприємство.
Прогнозування наслідків поточних рішень з метою уникнути несподіванок і усвідомити зв'язок зробленого сьогодні з тим, які рішення доведеться приймати в майбутньому.
Обґрунтування обраного варіанту рішень з ряду можливих (цей варіант і буде представлений в кінцевій редакції плану). Оцінка результатів підприємства в порівнянні з цілями, встановленими у фінансовому плані.
В короткотерміновому плануванні плановий період (горизонт планування) рідко перевищує 12 місяців. Застосовуючи цей вид, керівництво підприємства прагне до максимальної точності у відповіді на питання, чи достатньо його грошових коштів для оплати поточних рахунків, тому використовує короткотермінове планування для визначення потреби в позиках і пошуку вдалих кредиторів.
Фінансове планування взаємопов'язане з плануванням виробничо-господарської діяльності підприємств. Всі статті фінансового плану підприємства будуються на основі показників виробничого плану (обсягу виробництва продукції, кошторисах витрат на виробництво, капітальних вкладень тощо). Таким чином, виробничий план відіграє головну роль у фінансовому плануванні. проте процес упорядкування фінансового плану не є арифметичним перерахунком планових виробничих показників у фінансові. Ці два види планування взаємозалежні і впливають один на одного.
Такий взаємозв'язок обумовлював необхідність упорядкування на підприємствах єдиного виробничо-фінансового плану, що називався техпромфінпланом. Він представляв собою комплексний збалансований по розділах і показниках плановий документ, що визначав всі сторони виробничо-господарської і фінансової діяльності підприємства, а також соціального розвитку його колективу. Його складовою частиною був фінансовий план, що відображав в узагальненому вартісному вигляді всю виробничо-господарську діяльність підприємства, забезпечував комплексну збалансованість усіх розділів техпромфінплану. В ньому визначались розміри і джерела одержання прибутків, рівень і напрямки витрат, кредитні взаємовідносини з банком, взаємовідносини з вищестоящими організаціями і державним бюджетом.
Особливості оподаткування бюджетних установ
Актуальність
роботи. Діяльність держави у сфері встановлення і стягнення податків
ґрунтується на застосуванні широкого арсеналу інструментів, знання яких
необхідні, з одного боку, майбутнім фінансистам підприємницьких структур для
нарахування і сплати податків, з іншого - майбутнім фахів ...
Склад і формування бухгалтерської звітності
Програма реформування бухгалтерського
обліку в Україні передбачає збереження стабільності бухгалтерського обліку і
створення умов для еволюційного його розвитку без руйнування накопиченого
досвіду його ведення в народному господарстві. У 2000 році сталися принципові
зміни в організ ...