В якості вихідних даних для складання бюджету виробництва використовуються показники бюджету реалізації на продукцію кожного виду, розміри запасів, існуючі виробничі потужності. При складанні бюджету виробництва перш за все, після визначення можливого обсягу реалізації, необхідно встановити доступні виробничі потужності, тобто здатність виробничої системи виготовити певну кількість продукції протягом бюджетного періоду. Доступна виробнича потужність залежить від наступних факторів: специфікація продукції, графік виробництва, наявність машин і обладнання, кваліфікація персоналу тощо. Потім потрібно здійснити розрахунок необхідної виробничої потужності для виконання бюджету виробництва на основі бюджету реалізації. Розрахунок необхідної потужності здійснюється в наступній послідовності: спочатку визначається час необхідний для виготовлення замовлень на кожному етапі виробництва; далі, визначається загальний обсяг часу який необхідний для виробництва продукції у відповідності з бюджетом реалізації і визначається коефіцієнт завантаження виробничих потужностей підприємства. Останнім кроком перед прийняттям управлінського рішення є порівняння наявної виробничої потужності з необхідною для виробництва прогнозного обсягу виробництва, на підставі чого визначається дисбаланс й приймаються рішення щодо його ліквідації (узгодження).
Необхідний рівень запасів готової продукції на складі, доцільно встановити виходячи з нормативу запасів у днях й планової величини одноденного обсягу реалізації. Норматив страхового запасу в днях для забезпечення безперервного процесу реалізації повинен встановлюватись кожним підприємством з врахуванням специфіки його діяльності. Норматив запасів може змінюватись протягом бюджетного періоду, якщо на виробничу чи збутову діяльність підприємства впливає сезонний фактор.
Третій етап.
До складу бюджету виробництва входять бюджети нижчого рівня - бюджети витрат.
Розробка бюджету використання матеріалів, здійснюється на основі бюджету виробництва. Його призначення - забезпечення потреб у матеріалах з виконання бюджету виробництва при мінімальних матеріальних витратах, що особливо актуально для матеріалоємних галузей. Річний бюджет використання матеріалів повинен бути деталізований за місяцями на основі даних бюджету виробництва про місячний обсяг виробництва. На основі визначених обсягів використання матеріалів може складатись консолідований графік оплати матеріалів, хоча в практиці західних підприємств їх нерідко об`єднують в один бюджет - бюджет використання й придбання матеріалів. Обсяг закупівлі матеріалів обчислюють за формулою:
Виробничі потреби в матеріалах |
+ |
Необхідний запас матеріалів на кінець періоду |
- |
Початковий запас матеріалів |
Бюджет використання матеріалів. Таблиця 5.
Показник |
Квартал |
Разом за рік | |||
І |
II |
III |
IV | ||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Обсяг виробництва, одиниць |
1 050 |
2 100 |
3 100 |
4 050 |
10 300 |
Матеріальні витрати на одиницю, кг |
2,0 |
1,9 |
1,8 |
1,7 |
X |
Виробничі потреби в матеріалах, кг |
2 100 |
3 990 |
5 580 |
6 885 |
18 555 |
Середньозважена ціна за кг, грн. |
1,95 |
1,90 |
1,85 |
1,8 |
X |
Прямі матеріальні витрати на виробництво продукції, грн. |
4 095,0 |
7 581,0 |
10 323,0 |
12 393,0 |
34 392,0 |
Оподаткування підприємства
Податки є необхідною ланкою економічних відносин в суспільстві з
моменту виникнення держави. Теорія оподаткування оформилася в останній третині
вісімнадцятого століття. Її творцем можна назвати шотландського економіста і
філософа А. Сміта.
З одного боку наука про податки - окрема галуз ...
Податкова політика України
Проведення ринкових реформ значною мірою залежить від стану
фінансів держави та її бюджету, через який держава акумулює кошти для
фінансування пріоритетних напрямів розвитку економіки, соціальної сфери,
культури тощо.
Бюджетні відносини потребують державного регулювання, яке
досягаєть ...