Аналіз грошово-кредитної політики в Україні: порівняльна характеристика монетарних інструментів за критеріями гнучкості, ефективності, швидкості впливу

Сучасний стан розвитку української економіки висуває нові вимоги стосовно економічної політики держави. Задля цього грошово-кредитна політика НБУ повинна бути направлена на підтримку стабільності грошової системи та банківського сектору, який виступає ключовим механізмом при взаємодії економічних агентів та забезпечення нормальної життєдіяльності національного господарства завдяки руху грошових коштів між суб’єктами ринку [15, с. 255].

Так, в 2009 році на фоні ризиків розгортання рецесійних процесів у реальному секторі, що пов’язані як з уповільненням світової економічної динаміки основне завдання грошово-кредитної політики полягало в зниженні темпів інфляції та її стабілізації в подальшому на низькому рівні. НБУ вживав заходи з посилення моніторингу за фінансовим станом банків, стимулював їх до поліпшення якості управління ризиками, сприяв підтримці ліквідності банків через механізм рефінансування [16].

У 2010 році вагомою лишалася роль кількісних показників обсягу грошової пропозиції, оскільки це дозволяє з одного боку, вчасно реагувати на монетарні ризики посилення інфляційного та девальваційного тиску, а з іншого - сприяти в межах компетенції стабільності фінансової системи через забезпечення на ринку необхідного обсягу ліквідності.

У 2011 році з метою нівелювання дії ризиків для економічного розвитку України Національний банк своєчасно вживав превентивні заходи і вдався до проведення жорсткої грошово-кредитної політики. За допомогою заходів грошово-кредитного регулювання Національному банку вдалося зв’язати значну частку вільної ліквідності банківської системи, що сприяло стабілізації ситуації на валютному ринку, збільшенню внутрішньої вартості гривні та покращенню ринкових очікувань та в результаті - зменшенню інфляції.

Характерною рисою та суттєвим економічним досягненням країни в першій половині 2012 року було досягнення та підтримання цінової стабільності. Зниження інфляції було зумовлене комплексом внутрішніх і зовнішніх чинників, серед яких насамперед вирізнялися високий урожай, відтермінування збільшення тарифів на газ та опалення для населення, виважена грошово-кредитна політика, яка обмежувала надмірне зростання споживчого попиту та забезпечувала прогнозовану динаміку валютного ринку [17].

Головною метою грошово-кредитної політики на сьогодні є стабільна грошова одиниця, як одна з базових цінностей суспільства, одна з головних гарантій захисту приватних економічних інтересів кожного громадянина та необхідна умова досягнення стратегічних цілей економічного розвитку України. Оскільки найпоширенішими інструментами грошово - кредитної політики в Україні є: політика обов'язкових резервних вимог; процентна політика; рефінансування комерційних банків; валютна політика, то розглянемо динаміку показників.

Дані таблиці 2.1 свідчать, що за останні роки НБУ збільшив розмір обов’язкових резервів за коштами нефінансових корпорацій та домашніх господарств, залучених в іноземній валюті. Крім того, з лютого 2009 року упроваджено новий норматив обов’язкового резервування в розмірі 2% від суми коштів, залучених банками від інших депозитних корпорацій - нерезидентів та інших фінансових корпорацій-нерезидентів, а в 2011 році цей показник диференціюється. Згідно з таблицею 2.2, з 2010 року облікова ставка знизилася і до 2012 року демонструвала стабільний рівень. Сприятливі умови розвитку національної економіки (січень - травень 2012 року), а також стійка тенденція щодо зниження інфляції давали змогу Національному банку України активно застосовувати важелі процентної політики для стимулювання процесів економічного зростання. Зокрема, з метою підтримки ринкових тенденцій щодо здешевлення вартості кредитів Національний банк України з 23 березня 2012 року знизив на 0,25 в. п. до 7,5% річних облікову ставку. При цьому середньозважена ставка за всіма інструментами стабільно знижується протягом аналізованого періоду, оскільки Національний банк України знижував ставки за постійно діючими механізмами рефінансування овернайт до 9,0%. Відповідно знижувалися середньозважені відсоткові ставки за тендерними кредитами Національного банку України та операціями репо до 9,3%. Зазначені заходи сприяли формуванню тенденції до поступового зменшення вартості ресурсів.

Читайте більше

Банкiвська система Украiни
Поняття банку органічно пов’язане з поняттям ризику, через те, що банки виконують функцію перерозподілу ризиків фінансового ринку. Найскладнішим і наібільш важко прогнозованим з фінансових ризиків є кредитний. Його складність пояснюється великою кількістю факторів, що чинять вплив на йо ...

Фінансова діяльність суб’єкта підприємництва
В умовах трансформаційної ринкової економіки перед підприємствами постає питання вирішення проблем фінансового забезпечення власної виробничо-господарської та інвестиційної діяльності. Тому необхідна підготовка висококваліфікованих, конкурентоздатних фінансистів. Це можливо за поєднанням ...