Нормативна-законодавча база статистичної та спеціальної звітності по виплатам працівникам

Висновки:

Українське законодавство в цілому задовольняє потреби підприємств во всіх областях їх діяльності. Головною проблемою законодавства є його невпорядкованість. Багато питань дублюються в різних законодавчих актах, або взагалі по різному трактують одні і ті самі питання. Правові акти занадто багаті різними доповненнями і уточненнями, погано працює механізм судових прециндентів, також є проблема частої зміни законодавчої бази.

Пропозиції:

1. Провести ревізію українського законодавства і привести його до одного знаменника.

2. Систематизувати форми статистичної і спеціальної звітності.

3. Спростити систему звітності , зробити її менш громіздкою і більш прозорою.

4. Передати право регулювання до одних рук.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Основна проблема організації оплати праці в сучасних умовах полягає у встановленні адекватною ринковим відносинам системи оплати праці. Вирішити дану проблему досить складно, оскільки стара система організації нормування і оплати праці зруйнована, а нова ще, як правило, не створена. Існуючі системи організації оплати праці засновані на старих принципах її організації, що не відповідає сучасним вимогам. Для побудови нової системи організації оплати праці необхідно вивчити існуючі форми і системи оплати праці як в Україні так і за кордоном.

Застосування тих або інших систем оплати праці залежить від багатьох чинників. Вивчення цих чинників дозволяє вибрати адекватну форму або систему оплати праці для конкретного підприємства. Крім того, вивчення зарубіжного досвіду також є корисним для встановлення принципів, форм і систем оплати праці в ринкових умовах.

Бухгалтерська служба організації повинна забезпечувати: правильне і своєчасне нарахування заробітної плати і видачу її у встановлені терміни; розподіл сум нарахованої заробітної плати по центрах (напрямам) витрат; правильне і своєчасне утримання прибуткового податку з оплати праці і перелік його в податковий орган; правильне нарахування і своєчасний перелік обов'язкових платежів до державних позабюджетних фондів.

Заробітна плата − це основна частина коштів, що направляються на споживання, що є часткою доходу (чисту продукцію), що залежить від кінцевих результатів роботи колективу і розподіляється між працівниками відповідно до кількості і якості витраченої праці, реальним трудовим внеском кожного і розміром вкладеного капіталу.

Практика переходу до ринкової економіки висунула два основних типу

організації заробітної плати на підприємствах: тарифний і безтарифний.

Найбільш поширеним і у відомому сенсі традиційним є тарифний спосіб

організації заробітної плати. Усередині нього найбільш ефективна

організація заробітної плати на основі Єдиної тарифної сітки. Тарифний тип

організації заробітної плати переважно для працівників тим, що він

припускає встановлення умов оплати до початку процесу виробництва і не

пов'язаний безпосередньо з кінцевими результатами діяльності. Безтарифний

варіант організації заробітної плати, навпаки, переважно для працедавця,

оскільки оплата працівникові проводиться після того, як стає відомий

кінцевий результат діяльності.

У відсутність ефективного загальнодержавного механізму захисту заробітної плати від інфляції, організація заробітної плати на підприємстві повинна передбачати внутрішньофірмовий механізм її індексації, що дозволяє зберігати і підтримувати стимулюючу функцію заробітної плати.

Виконання заробітною платою своїх функцій реалізується через її організацію. Через організацію заробітної плати досягається компроміс між інтересами працівника і працедавця, сприяючий розвитку відносин соціального партнерства між двома рушійними силами ринкової економіки.

Організація оплати праці на підприємствах включає, перш за все, встановлення умов (норм) оплати праці за роботу в межах певних трудових обов'язків (норм праці): мінімальної тарифної ставки, тарифної сітки (схеми), диференціація ставок (окладів) по складності, диференціація ставок (окладів) по місцю працівників у виробничому процесі, диференціації оплати по тяжкості і інтенсивності праці. На підприємствах необхідно також визначити умови оплати за роботу понад норму праці (трудових обов'язків), доплати за поєднання професій, за роботу з меншою чисельністю працівників, премії за високу якість роботи, за економію різних видів

ресурсів і т.п. До умов відноситься також і ряд гарантійних і компенсаційних

виплат працівникові працедавцем.

Крім встановлення умов оплати в організацію заробітної плати входять також нормування праці і застосування різноманітних систем оплати, що встановлюють зв'язок між умовами оплати і нормами праці, з одного боку, і результатами праці кожного працівника − з іншою. Вибір систем оплати не є довільним. Кожна система оплати ефективна тільки в тому випадку, якщо вона відповідає конкретним умовам (технічним, організаційним, економічним, соціально-психологічним і т.д.).

Читайте більше

Удосконалення системи оплати праці персоналу підприємства
Основне значення системи оплати праці − полягає в тому, щоб стимулювати виробничу поведінку співробітників компанії, направивши їх на досягнення стратегічних завдань, що стоять перед нею, іншими словами, з'єднати матеріальні інтереси працівників із стратегічними ...

Проблеми та перспективи розвитку кредитних спілок в Україні
Актуальність теми. Принципово новим в Україні в умовах трансформації економіки є створення поряд з банками небанківських фінансово-кредитних інститутів. Закордонний досвід свідчить про те, що небанківські фінансово-кредитні інститути відіграють дуже важливу роль в економічному розвитку к ...