• - проблемність взаємодії між центральним банком і урядом;
• - відсутність достатніх умов для нормальної роботи альтернативних валютному каналів монетарної трансмісії;
• - суперечлива ідеологія підтримки банківської системи в ситуації кризи;
• - неконтрольований переплив частини наданих кредитів рефінансування на валютний ринок (неефективність валютних інтервенцій в частині впливу на обмінний курс внаслідок їх доступності для обмеженого кола фінансових установ);
• - інституційні перешкоди на шляху рекапіталізації банківської системи за рахунок приватного капіталу, що посилює навантаження на грошово-кредитну політику і бюджет;
• - відсутність механізмів залучення довгострокових гривневих ресурсів;
Для вирішення проблем та поліпшення стану фінансового ринку України доцільним було б змінити грошово-кредитну політику на більш жорстку та послідовну, за допомогою наступних методів:
• - зниження ставки рефінансування комерційних банків;
• - для розвитку такого інструменту грошово-кредитної політики, як операції на відкритому необхідний ще більший розвиток фондового ринку, урізноманітнення форм цінних паперів, перетворення фондових бірж на активний механізм переливу капіталів;
• - запровадження адміністративного регулювання процентних ставок задля запобігання корупції й зловживань, встановлення банківської маржі по операціях за кредитом;
• - виконання Національним банком функції «кредитора останньої інстанції» шляхом забезпечення рефінансування вибірково, залежно від вкладу банку в розвиток економіки країни;
• - використання керованого плаваючого курсу з поступовим переходом до режиму вільного обмінного плаваючого курсу;
• - задля недопущення швидкого вичерпування офіційних золотовалютних резервів центрального банку внаслідок активних валютних інтервенцій необхідно вжити певних обмежувальних заходів щодо збільшення пропозиції іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку і скорочення попиту на неї;
• - важливим є створення інвестиційних іпотечних банків, що дасть змогу зв’язати зростання грошей з інноваційними процесами, забезпечить підтримку взаємозалежності між грошовою масою та економічною діяльністю;
• - необхідно вжити рішучих заходів щодо зниження рівня доларизації вітчизняної економіки, адже підрив довіри до національної грошової одиниці, а, отже, і до банківської системи, зумовлений передусім виконанням грошових функцій на території нашої країни іноземною валютою. Іншими напрямами оптимізації грошово-кредитної політики можна також запропонувати стабілізацію банківської системи загалом, а також контроль за цільовим використанням кредитів рефінансування [27, с. 46]
Відповідно до Основних засад грошово-кредитної політики на 2013 рік головним критерієм успішності проведення грошово-кредитної політики є підтримання в середньостроковій перспективі (від 3 до 5 років) низьких стабільних темпів інфляції, що вимірюються індексом споживчих цін. Річний показник приросту індексу споживчих цін у 2013-2014 роках має стабілізуватися в діапазоні 4 - 6%, а починаючи з 2015 року, - утримуватися в межах 3 - 5%. Основні завдання грошово-кредитної політики на 2013 рік передбачають необхідність утримання приросту індексу споживчих цін у межах 4,8 - 6,1%. Монетарні чинники впливу на стабільність грошової одиниці контролюватимуться через регулювання обсягу монетарної бази, яка розглядатиметься як операційний орієнтир грошово-кредитної політики. Основними засадами грошово-кредитної політики передбачено, що за реалізації першого сценарію макроекономічного прогнозу Уряду України приріст обсягу монетарної бази у 2013 році може становити до 8%. У разі розвитку макроекономічної ситуації за другим сценарієм є підстави прогнозувати, що приріст обсягу монетарної бази становитиме до 6%.
Облік, аналіз і аудит податку на додану вартість
Актуальність дослідження. Податок на додану вартість вважається найбільш
досконалою сучасною формою непрямого оподаткування і відіграє важливу роль у
системі державних фінансів у більшості розвинених країн світу та країн з
перехідною економікою. Сам факт його запровадження в Україні можна ...
Управління фінансами
Необхідність переходу в Україні до інформаційного суспільства
ставить перед урядом завдання формування єдиного інформаційного простору (ЄІП)
в державному управлінні. Для цього необхідно враховувати особливості
функціонування всіх гілок влади державного управління, законодавчих процесів,
...