· запровадити регулювання ринків зерна, цукру, олії алкогольних напоїв;
· відновити традиційні й освоїти нові зовнішні ринку збуту, зокрема, створити за кордоном постійно діючі представництва окремих галузей, підприємств, регіонів;
· активізувати роботу щодо створення інтегрованих структур, до складу яких повинні увійти переробні і сільськогосподарські підприємства, фірмові магазини організації з матеріально-технічного забезпечення й збуту продукції.
Заключна частина.
Нинішній соціально-економічний стан регіонів є наслідком загальної кризи економіки. Незважаючи на потужний сировинний (сільсько-господарський) потенціал, величезні можливості для стабілізаціїи і пожвавлення господарської діяльності, в Україні не помітні суттєві зрушення.
Нераціональне і неповне використання економічного потенціалу зумовлене рядом факторів, у тому числі – недостатньою увагою до регіональних проблем, до наявних диспропорцій у розміщенні продктивних сил. Розробку і проведення регіональної політики в країні ускладнює значна диференціація її соціально-економічного простору. Внаслідок кризової витуації в економіці звужуються фінансові можливості уряду і гостріше проявляється розрив у рівнях, темпах розвитку, перевагах та можливостях окремих регіонів. Дифеоенціація спостерігається і всередині Північно-Східного економічного району: Сумська область за багатьма показниками поступається Полтавській та Харківській областям.
Крім того, криза по-різному зачепила регіони у зв¢язку з існуючими диспропорціями в територіальній структурі національної економіки, в темпах її переходу до ринкових відносин.
Загальна економічна криза, значний спад виробництва сільськогосподарської продукції, заборгованість по заробітній платі та пенсіях, бартеризація економічних відносин, нестача фінансових і матеріальних ресурсів, їх подорожчання негативно впливають на результати роботи підприємств харчової промисловості. Зокрема, у 1997р. в Україні харчової продукції вироблено на 14,6 % менше, ніж 1996 року. Обсяги виробництва скоротилися в усіх областях, крім Сумської. Значно зменшилося виробництво цукру, олії, маргаринової продукції, хліба, хлібобулочних і макаронних виробів, борошна, крупів, а також продуктів для дитячого харчування. Внаслідок цього зменшилося споживання основних харчових продуктів в розрахунку на душу населення.
На скорочення виробництва харчових продуктів вплинуло звуження внутрішнього ринку продовольства через низьку купівельну спроможність населення, а також втрата зовнішніх ринків. На роботі підприємств негативно позначається імпорт продукції з консервантами, що подовжує термін її зберігання. Тим часом з торговельної мережі витісняється якісна вітчизняна продукція. Політика підтримки вітчизняного товаровиробника має активно діяти в умовах формування ринку в Україні.
Отже раціональне розміщення харчової промисловості у Північно-Східному економічному районі передбачає вирішення таких проблем:
· Комплексний і збалансований соціально-екномічний розвиток району, який повинен забезпечуватися раціональним використанням природних, географічних, демогрпафічних особливостей областей Північно-Східного економічного району.
Нацiональний Банк Украiни статус i завдання
Національний банк України – найважливіша ланка всієї банківської системи
держави. На відміну від багатьох інших відомств, які постали на грунті колишніх
республіканських чи союзних, НБУ являє собою принципово нову структуру. З`явивишися відразу ж після проголошення незалежності, він став
...
Аналіз фактичних і статистичних даних по Дніпропетровській області щодо надходження іноземних інвестицій за останні три роки
Інвестиційна політика є складовою частиною економічної політики держави і
повинна бути спрямована на створення оптимальних умов для активізації
інвестиційного потенціалу.
Основними напрямами інвестиційної діяльності є: створення привабливих
умов для роботи іноземних інвесторів; збільше ...