Початковий етап кредитних досліджень повинен полягати в отриманні достатньо повної та наближеної до дійсності картини можливостей позичальника , його фінансового становища. Для досягнення цього повинна використовуватися інформація з різноманітних джерел. Основні джерела наступні : ( № 5 , стор. 51 )
1.
Довідки , що надаються самим клієнтом ;
2.
Банківські довідки ;
3.
Рекомендації партнерів ;
4.
Інші фірми , що надають рекомендації ;
5.
Конкуренти ;
6.
Річні та проміжні звіти компанії ;
7.
Коментарі преси ;
8.
Звіти брокерів фондової біржі ;
1. Довідки , що надаються самим клієнтом .
В багатьох країнах при відкритті кредитного рахунку банк пропонує клієнту повідомити назву його банку та декількох постійних ділових партнерів , суму, яку очікує отримати клієнт та прийнятний для нього відсоток за користування кредитом . Ці дані а також реквізити клієнта заносяться в анкету, яка є первинним документом для встановлення кредитних відносин.
2. Банківські довідки.
Для отримання більш розширеної інформації про рівень надійності клієнта кредитні менеджери вдаються в першу чергу до послуг інших банків . В багатьох банках розроблена власна концепція градації підприємств за ступенем надійності . Нижче наводиться універсальна схема, яка використовується в більшості банківських та небанківських установах .
Перша категорія “А” .Незначний ризик.
До цієї групи відносяться урядові організації , організації, що фінансуються повністю за рахунок державних коштів , націоналізовані промислові підприємства , вищі навчальні заклади , що фінансуються державою , комерційні компанії національного рівня. Але треба зауважити , що відбір компаній в дану категорію повинен провадитися на основі повної інформації про їх реальне фінансове положення . Солідна назва та авторитет компанії в минулому не є гарантією вічної кредитоспроможності . Тому будь-який клієнт , що потрапив до даної групи повинен періодично проходити ретельну перевірку фінансового становища
Категорія “Б” Звичайний комерційний ризик.
До цієї групи відносяться стабільні компанії , фінансове положення яких на протязі достатньо довгого періоду часу є стійким . Для цих компаній характерна відсутність проблем з оплати рахунків . Дебіторська і кредиторська заборгованість не перевищують середнього рівня по галузі і добре деверсифіковані. Попадають в цю групу, як правило, після певного періоду успішного функціонування на ринку.
Категорія “В” Клієнти схильні не сплачувати рахунки
В цю групу потрапляють відносно стабільні організації, але за якими спостерігалися проблеми зі сплатою рахунків чи певні затримки в вирішенні цих питань. Іноді вважається, що клієнти даної категорії так само стабільні як і клієнти попередньої категорії. Однак додатковий ризик в даному випадку буде пов’язаний з вірогідними відстрочками у повернені клієнтом кредиту та сплати за користування ним.
Категорія “Г” Значний ризик.
Причиною занесення фірми до даної категорії ризику є їх наявна або прогнозована фінансова слабкість. Це область , що здатна стати джерелом значних фінансових втрат , тому вона потребує підвищеної уваги. В той же час, нерідко трапляються випадки, коли операції з даною групою клієнтів більш прибуткові ніж операції з менш ризикованішими фірмами. Тому необхідно якомога раніше виявляти клієнтів , що належать до даної групи для розробки ефективних заходів постійного контролю над їх фінансовим становищем .
Земельне оподаткування в Україні
Курсова робота присвячена теоретичному осмисленню актуальної
проблеми у сфері земельного оподаткування, а також обґрунтовані шляхи її
практичного розв’язання, виконані на основі ретельно проведеного аналізу
статистичного матеріалу.
Актуальність теми дослідження. В умовах формування в У ...
Особливості системи податкових пільг в оподаткуванні доходів фізичних осіб
Система
оподаткування доходів фізичних осіб є регулятором взаємовідносин між державою
та громадянами - платниками податків. В умовах соціальної диференціації
населення, що об’єктивно супроводжує функціонування економіки на ринкових
засадах, особливої гостроти набувають питання, пов’язані ...