Визначення цілей отримання кредиту
Взагалі в світовій практиці кредити за призначенням розподіляють на п’ять категорій : ( № 5 , стор. 72 )
Сезонний кредит.
Ці кредити призначені для фірм , що відчувають короткотермінові пікові потреби у додатковому капіталі . В більшості випадків даний вид кредиту є комерційним і надається постачальником продукції її покупцю . Але у випадках, коли існує суттєвий розрив між моментом кредитування та отриманням виручки від реалізації продукції - постачальники відмовляються надавати кредит , тоді фірмі може знадобитися кредит банку.
Кредит на підтримання обігу активів.
Потребу в даному виді кредиту відчувають компанії, у яких ситуація значного розриву між моментом кредитування та отриманням виручки від реалізації продукції не пов’язана з сезонністю і виникає дуже часто на протязі всього фінансового року. На відміну від сезонного кредиту, де зобов’язання з повернення боргу виникають по закінченні циклу, при кредитуванні обігу активів цикли відбуваються постійно і перекривають один одного .
Кредитування потоків готівки.
Цей тип кредиту звичайно надається промисловим підприємствам для фінансування купівлі обладнання або для того, щоб збільшити обсяги постійно функціонуючого капіталу.
Кредит на основі активів.
Кредити на основі активів майже завжди забезпечені , це є підставою впевненості кредитора, що у випадках фінансових складнощів з ним будуть проведені розрахунки коштами , в які буде конвертовано активи. Такий кредит надається, як правило, для підтримання достатнього рівня ліквідності активів компанії.
Кредит, пов’язаний з проектом.
Даний кредит поєднує в собі якості кредитування потоків готівки та кредиту на основі активів . Перераховані класи кредитів дуже рідко зустрічаються в чистому вигляді В більшості випадків визначити який саме кредит і в якому обсязі необхідний конкретній фірмі можна також на основі характеру бізнесу , що веде компанія. ( № 5 , стор. 75 )
Роздрібні торгівці.
Покупають та продають товари невеликими партіями . Їх дебіторська заборгованість достатньо велика, але й достатньо деверсифікована . Як правило, вони є споживачами кредитів на підтримання капіталу та сезонних кредитів . Терміни кредитування невеликі ( до 1 року ).
Оптові торгівці.
Строки та види кредитування співпадають з попередньою категорією, але оборот капіталу значно більший. Це призводить до збільшення абсолютних сум кредитів .
Виробники.
Для них притаманний найбільш складний з комерційних процесів ( купівля сировини, застосування у великій кількості найманої робочої сили , витрати - дуже різноманітні та великі, товари виробляються і продаються великими партіями ). Представники даної категорії потребують великих довгострокових інвестиції в постійні активи . Обсяги кредитування та строки великі .
Сервісні фірми.
Звичайно не мають запасів , постійні активи дуже незначні . Витрати, як правило, складаються з заробітної платні робітників ( консультаційні, архітектурні фірми та ін. ) Притаманна дуже велика швидкість обертання капіталу . Ці фірми є споживачами невеликих кредитів на невеликі строки.
Комунальні підприємства.
Особливістю є те , що діяльність контролюється державою , вирішення питання про залучення кредитних коштів приймаються на основі державної політики. Данні фірми, як правило, є споживачами кредитів для підтримання готівки . Поєднуючи ціль отримання кредиту та характер ведення бізнесу потенційного клієнта, банк вже може визначити чи здатен він прийняти на себе даний обсяг ризику.
Але треба зауважити , що немає стандартних схем, які б визначали , що наприклад короткотерміновий кредит для закупки та перепродажу товарів для роздрібного торгівця є менш або більш ризикованіший ніж кредит на закупку виробничого обладнання машинобудівним заводом. Все залежить від кожного конкретного випадку , від унікальності чи стандартності проекту, який фінансуватиметься за рахунок кредиту . Це пояснюється тим , що для стандартних ситуацій ризики або значно нижчі, або добре прораховані ніж для нестандартних , в умовах яких банк може стикнутися з багатьма труднощами у визначені ступеня ризику , дохідності та прийнятності кредитної ситуації .
Взагалі існує думка , що банки повинні кредитувати тільки стабільні , добре розвинуті галузі, залишаючи іноваційні проекти інвестиційним та іноваційним фондам та спеціалізованим фінансово-кредитним установам. Це пов’язано насамперед з необхідністю стабільного існування банківської системи , як однієї з ключових ланок економіки .
Оцінка ділових ризиків, здатних уповільнити повернення боргу
Дуже великий вплив на кредитний ризик має діловий ризик, з яким у процесі ведення справи зустрічаються позичальники . Даний ризик витікає з того , що компанія інколи не може завершити обіг своїх активів , що може бути пов’язано як з діяльністю компанії так і з характером галузі . Загальний діловий ризик визначається як сума впливів кожного окремого фактора .Діловий цикл, як правило, складається з декількох фаз , для кожної з яких притаманні власні фактори впливу: .
Механізм активізації трудової діяльності в умовах ринкової економіки
Розвиток
ринкових відносин в Україні передбачає формування нової системи мотивації
праці, яка враховує кардинальні зміни відносин власності, економічного статусу
працівників, джерел, рівня, складу і структури їх доходів.
Процес становлення ринкового
механізму активізації т ...
Аналіз формування та розміщення фінансових ресурсів кредитної спілки
Сучасний
етап розвитку національної економіки України характеризується пошуком
найефективніших важелів та інструментів ведення виробничо-господарської
діяльності. Підвищення ролі приватної власності, розвиток фондового ринку,
активізація зовнішньоекономічної діяльності потребують удоскон ...