3. Кредитні відносини між банком та населенням для придбання фізичними особами споживчих товарів тривалого користування та послуг.
4. Міжбанківські кредитні відносини. Зазвичай цей вид кредитних відносин використовується банками для підтримання необхідних нормативів та показників банківської діяльності, а також негайного виконання своїх зобов'язань перед іншими кредиторами.
Комерційний банк у залежності від потреб та можливостей позичальника, а також інтересів самого банку може надавати кредити на різних умовах. Тому на практиці існує поділ банківських позик за різноманітними ознаками та критеріями, тобто класифікація кредитів для полегшення контролю та управління кредитним портфелем банку:
- за призначенням та характером використання позикових коштів;
- за наявністю та видом (характером) забезпечення кредиту;
- за строками використання кредиту;
- за методами надання та способами повернення кредиту;
- за характером та способом сплати процента;
- за числом кредиторів;
- за ступенем ризику тощо.
Кредитні операції є найважливішим джерелом прибутку банку, проте у зв'язку зі збільшенням в останні роки випадків неповернення кредитів дані операції складають підвищену небезпеку для стійкості та стабільності банку в цілому. Прикладом щодо цього можуть слугувати долі ряду банків України, краху котрих сприяла ризикована кредитна політика.
Кредитні відносини між комерційними банками та позичальниками будуються на підставі кредитних договорів (угод). У практиці діяльності банків розрізняється кредитування пряме й опосередковане. При прямому кредитуванні договір на позичку укладається безпосередньо між банком-кредитором i позичальником. Опосередковане кредитування відбувається при купівлі банком фінансових зобов'язань (як правило, векселів) позичальника.
Кредитний договір між банком та позичальником укладається тільки у письмовій формі, в якому визначаються взаємні зобов'язання та відповідальність сторін. Договір може бути укладений як шляхом складання одного документа, так i способом обміну листами та зверненнями. Відповідно до принципів кредитування кредитний договір передбачає такі основні засади:
1. Визначення призначення кредиту та його розмір.
2. Визначення строку користування позичальником кредитом.
3. Датою надання кредиту вважається дата виникнення заборгованості на позичковому рахунку позичальника.
4. Визначення форми надання кредиту та виду позичкового рахунку.
5. Визначення виду забезпечення кредиту.
6. Визначення плати (процентів) за користування кредитом.
7. Визначення порядку погашання кредиту та процентів за надану позику.
8. Права i відповідальність сторін щодо надання i погашення кредиту.
9. Контрольні та інші заходи банку щодо повернення наданого кредиту.
У разі прийняття рішення про продовження співпраці з потенційним позичальником після укладання кредитного договору йому надаються позичкові кошти залежно від обраного методу кредитування.
Загалом методи кредитування банками суб’єктів господарювання є складовою частиною кредитного механізму. Зворотній рух кредиту визначається такими факторами, як безпосередній процес виробництва та обігу, а також зміна залишку забезпечення (наприклад, кредитованих цінностей чи витрат), котра є прямим наслідком названого процесу. Беручи це до уваги, вирізняють методи кредитування за оборотом i за залишком, а також оборотно-сальдовий метод. Данi особливості зворотного руху кредиту проявляються через окремі елементи методів кредитування: вид позичкового рахунку, порядок надання кредиту, способи його повернення та організація банківського контролю за дотриманням принципів кредитування, наведених вище.
Фінансово-господарська діяльність ТОВ Чернівці Поліхімбуд
На
сьогодні в Україні відбувається інтенсивний і досить стрімкий розвиток ринкових
механізмів, що вимагає від підприємств та фірм детального дослідження впливу
всіх елементів системи господарювання та їх впливу на розвиток підприємництва
загалом в державі.
Виявлення
ключових аспекті ...
Фондовий ринок Казахстану
Фондовий ринок займає особливе місце в загальній системі ринкової
економіки кожної країни. Фондовий ринок - це загальна назва цілої системи
ринків фінансових ресурсів. На сучасному етапі фондовий ринок займає важливе
місце в системі економічних відносин як в середині країни так і поза нею ...