Коефіцієнтний метод

Розробка фінансової стратегії базується на ретроспективному та перспективному аналізі фінансового стану підприємства, який характеризується наступними групами коефіцієнтів [6]:

показники оборотності;

показники майнового стану;

показники ліквідності;

показники фінансової стабільності та платоспроможності;

показники рентабельності.

Оборотні кошти - це частина капіталу, вкладеного в його поточні активи. По матеріально-речовинній ознаці до складу оборотних коштів включаються: предмети праці (сировина, матеріали, паливо й т.д.), готова продукція, товари, кошти і кошти в розрахунках. Оборотні кошти підприємства однократно беруть участь у виробничому процесі підприємства і переносять свою вартість на знову створений продукт. Будучи авансованими в грошовій формі для закупівлі сировини, матеріалів, виплати зарплати, у процесі виробництва вони переходять у незавершене виробництво, готову продукцію, сферу розрахунків, а після реалізації знову проявляються у своїй первісній, тобто грошовій формі, для нового авансування.

Характерною рисою оборотних коштів є висока швидкість їхнього обороту. Функціональна роль оборотних коштів у процесі виробництва в корені відрізняється від основного капіталу. Оборотні кошти забезпечують безперервність процесу виробництва.

Речовинні елементи оборотного капіталу (предметів праці) споживаються в кожному даному виробничому циклі. Вони повністю втрачають свою натуральну форму, тому цілком амортизуються у вартість виготовленої продукції.

Період обігу коштів можна обчислити за інформацією, що знаходиться в балансі підприємства (форма 1) і звіті про фінансові результати (форма 2).

Для цього розраховуються наступні показники:

оборотність запасу сировини і матеріалів;

оборотність кредиторської заборгованості;

оборотність запасів готової продукції;

оборотність кредиторської заборгованості;

період обігу коштів.

Потреба в оборотному капіталі для сфери виробництва й для сфери обігу неоднакова і для різних видів господарської діяльності, і, навіть, для окремих підприємств однієї галузі. Ця потреба визначається речовинним змістом і швидкістю обороту оборотних коштів, обсягом виробництва, технологією, і організацією виробництва, порядком реалізації продукції, закупівель сировини, матеріалів і інших факторів.

Розподіл оборотних коштів на власні і позикові вказує на джерела походження й форми надання підприємству оборотних коштів у постійне або тимчасове користування.

Власні оборотні кошти формуються за рахунок власного капіталу підприємства (статутний капітал, резервний капітал, накопичена прибуток й ін.). Для нормальної забезпеченості господарської діяльності оборотними коштами величина їх установлюється в межах 1/3 величини власного капіталу. Власні оборотні кошти перебувають у режимі постійного користування. Потреба підприємства у власному оборотному капіталі є об'єктом планування й відображається в його фінансовому плані.

Джерела формування оборотних коштів нерозрізнені в процесі кругообігу капіталу. Так, у ході виробництва інформація про те, за рахунок яких коштів здобували споживану сировину й матеріали, ніяк не використовується. Але система формування оборотних коштів впливає на швидкість обороту, сповільнюючи або прискорюючи його. Крім того, характер джерел формування й принципи різного режиму використання власних і позикових оборотних коштів є вирішальними факторами, що впливають на ефективність використання оборотних коштів і всього капіталу. Раціональне формування й використання оборотних коштів впливає на хід виробництва, на фінансові результати й фінансовий стан підприємства, дозволяючи досягати успіху з мінімально необхідними в даних умовах розмірами оборотних коштів.

Потреба підприємства в оборотних коштах залежить від безлічі факторів:

обсягів виробництва і реалізації;

виду бізнесу;

масштабу діяльності;

тривалості виробничого циклу;

структури капіталу підприємства;

облікової політики підприємства й системи розрахунків;

умов і практики кредитування господарської діяльності підприємств;

рівня матеріально-технічного постачання;

видів і структури споживаної сировини;

темпів росту обсягів виробництва і реалізації продукції;

кваліфікації менеджерів і бухгалтерів;

інших факторів.

Час перебування оборотних коштів у виробництві охоплює час, протягом якого оборотні кошти виробництва перебувають у процесі безпосереднього функціонування; час перерв у процесі виробництва, не потребуючих витрат робочої сили; час, протягом якого оборотні кошти виробництва перебувають у стані запасів.

Час перебування оборотних коштів у сфері обігу охоплює час знаходження їх у формі залишків нереалізованої продукції, коштів у касі підприємства, на рахунках у банках і на розрахунках з господарюючими суб'єктами.

Загальний час обороту оборотних коштів (тривалість одного обороту або швидкість обороту) складається із часу перебування їх у сфері виробництва й у сфері обігу. Він є найважливішою характеристикою, що впливає на ефективність використання оборотних коштів [14].

Читайте більше

Державний бюджет як інструмент державного регулювання економіки
Провідне місце в системі регулювання економіки держави, створення сприятливого фінансового середовища для швидкого розвитку ринкових відносин, забезпечення макроекономічної рівноваги в економіці належить бюджету. Державний бюджет представляє собою річний план державних видатків і джере ...

Реформування податкової системи України
Становлення нових економічних відносин в Україні відбувається в складних політико-економічних умовах, що утворилися в результаті розпаду СРСР, порушення міжреспубліканського поділу праці, втрати інтеграційних зв’язків, поглиблення загальної соціально-економічної кризи. Це вимагає розробк ...