- постачальники об'єктів угоди - виробничі (промислові) і торгові компанії.
Непрямими учасниками лізингової угоди є комерційні та інвестиційні банки, що кредитують лізингодавця і виступають гарантами угод, страхові компанії, брокерські та інші посередницькі фірми.
«Лізинговими» називають усі фірми, що здійснюють орендні від-носіння незалежно від виду оренди (короткостроковій, середньостроковій або довгостроковій). За характером своєї діяльності вони поділяються на вузькоспеціалізовані й універсальні [3].
Вузькоспеціалізовані компанії зазвичай мають справу з одним видом товару (легкові автомобілі, контейнери) чи з товарами однієї групи стандартних видів (будівельне обладнання, обладнання для текстильних підприємств). Ці фірми, як правило, мають власним парком машин або запасом устаткування і надають їх споживачеві (орендарю) на першу вимогу клієнта. Лізингові компанії в основному самі здійснюють технічне обслуговування і стежать за підтримкою його в нормальному експлуатаційному стані.
Універсальні лізингові фірми передають в оренду різноманітні види машин і устаткування. Вони надають орендарю право вибору постачальника необхідного йому устаткування, розміщення замовлення і приймання об'єкта угоди. технічне обслуговування та ремонт предмета оренди здійснює або постачальник, або сам лізингоотримувач. Лізингодавець, таким чином, виконує фактично функцію установи, організуючого фінансування угоди.
Лізингові фірми в рідкісних випадках вважаються незалежними, тобто не мають родинних зв'язків з іншими компаніями. У більшості вони виступають як філії або дочірні компанії промислових та торговельних фірм, банків та страхових товариств.
Впровадження банків на ринок лізингових послуг пояснюється, по-перше, тим, що лізинг є капіталомістким видом бізнесу, а банки - основні держателі грошових ресурсів. По-друге, лізингові послуги за своєю економічною природою тісно пов'язані з банківським кредитуванням і є своєрідною альтернативою останньому. Конкуренція на фінансовому ринку штовхає банки до розширення цих операцій. При цьому банки контролюють і незалежні лізингові фірми, надаючи їм кредити. Кредитуючи лізингові товариства, вони опосередковано фінансують лізингоодержувачів У формі товарного кредиту.
Строк лізингу (період лізу). Під періодом лізу розуміється термін дії лізингового договору. Оскільки лізинг є особливою формою довгострокової оренди, то висока вартість і тривалий термін служби об'єктів угоди визначають тимчасові рамки періоду лізу. При встановленні терміну лізингового договору лізингодавець і лізингоодержувач враховують наступні моменти:
- термін служби устаткування, обумовлений його техніко-економічними даними. Термін лізингового контракту не може перевищувати строку можливої експлуатації обладнання з урахуванням умов експлуатації об'єкта орендарем. Строк договору може обмежуватися законодавчо.
- період амортизації обладнання встановлюється урядовими органами. При фінансовому лізингу термін договору зазвичай збігається з періодом амортизації;
- цикл появи більш продуктивного чи дешевого аналога угоди. Брати до уваги цей фактор особливо важливо в галузях, що здійснюють оновлення продукції, що випускається в короткі терміни;
- динаміку інфляційних процесів. Для лізингодавця невигідно укладати договір при швидкозростаючою інфляції на тривалий термін з фіксованими орендними платежами і навпаки, при тенденції цін до зниження лізингодавець прагне до більш тривалого терміну угоди;
- кон'юнктуру ринку позикових капіталів і тенденції його розвитку. Оскільки лізингові компанії широко користуються банківським кредитом, то рівень процентних ставок за довгостроковими кредитами, що є основою лізингового відсотка, надає безпосередній вплив на тривалість лізингової угоди.
Планування бюджету фірми й операційний аналіз її діяльності
Фінансовий
менеджмент - це наука управління фінансами підприємства, направлена на
досягнення його стратегічних і тактичних цілей. Останні ж є індивідуальними для
кожного суб’єкта, що господарює. Новий складний етап формування ринкової
економіки в нашій країні породив потребу у досліджені ...
Оцінка фінансової стійкості та стабільності підприємства
Актуальність
теми. Фінансова стійкість та ліквідність підприємства є
невід’ємними
поняттями ринкової економіки. Кожен суб’єкт господарювання прагне підтримувати
стійкий фінансовий стан, абсолютну ліквідність та платоспроможність.
Головною проблемою ефективного функціонування підприємств ...