7 передає правоохоронним органам матеріали про факти порушень резидентами і нерезидентами законодавства про валютні операції, за які передбачено кримінальну відповідальність;
8 проводить систематизацію і кодифікацію законодавчого та інструктивного матеріалів щодо порядку здійснення валютних операцій тощо.
Податкова робота
- це діяльність платників податків і податкової служби щодо внесення податків до бюджету та контролю за платниками.
Вона включає такі елементи:
правове регламентування встановлення і справляння податків, тобто встановлення правової бази;
облік платників податків, нарахування та обчислення податків, зборів та інших обов’язкових платежів і їх облік;
· визначення способів утримання та стягнення податків;
· встановлення порядку і форм розрахунків з бюджетом.
Податкова робота базується на встановленні функцій і прав платників та податкової служби, відповідальності платників за своєчасність і правильність розрахунків із бюджетом (рис. №4.1).
Рис. 4.1. Організація податкової роботи
Суб’єктами податкової роботи є:
· органи законодавчої та виконавчої влади;
· органи Державної податкової служби України;
· платники податків та зборів.
Основою податкової роботи
є законодавче регламентування встановлення
та справляння податків. Податкові відносини в суспільстві можуть існувати і розвиватися тільки на базі прийняття і повного дотримання відповідних законів. Без наявності таких законів або в умовах їх нечіткої визначеності податкова робота втрачає орієнтири і всі питання оподаткування вирішуються виконавчою владою довільно. В умовах недосконалості законодавчих актів з питань оподаткування спостерігається як безвідповідальність платників, так і неорганізованість податкової служби.
Функцію прийняття законодавчих актів у податковій сфері як і інших законів здійснюють вищі органи державної влади. Оскільки оподаткування - досить специфічна сфера, то до підготовки проектів законів широко залучаються фахівці. В цілому прийняття високоякісних законів можливе тільки при налагодженості оптимальної взаємодії між законодавчою та виконавчою владою, при високому рівні професіоналізму насамперед законодавця, оскільки законодавча влада є кінцевою інстанцією у законотворчій роботі. Тільки на перший погляд сфера оподаткування проста і доступна кожному. Однак, податкова політика (а вона починається саме із законів) - дуже складна і тонка справа, яка потребує широких і водночас глибоких професійних знань.
Правове регламентування у сфері оподаткування починається з установлення складу податкової системи. В 1991 р. вперше був прийнятий Закон України «Про систему оподаткування»
яким було визначено принципи системи оподаткування. Вони в цілому є правильними однак, проблема полягає не у встановленні принципів, а в їх додержанні. Наприклад, в умовах економічної нестабільності дотримуватися принципу стабільності дуже важко. Крім того, забезпечити стабільність у початковий період створення самостійної податкової системи майже неможливо, особливо враховуючи те, що цей процес іде методом «спроб і помилок», а не на основі наукового підходу. Виявлення цих помилок і потребує внесення постійних корективів у відповідні законодавчі акти з питань оподаткування. Зокрема, вже в лютому місяці 1997році була прийнята нова редакція Закону «Про систему оподаткування».
З 1 січня 2011 р. податки і збори, обов’язкові платежі справляються в Україні відповідно норм Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями. Отже важливим та основоположним аспектом чинної податкової системи є інститут податкового законодавства.
Місцеві податки та збори як складова системи оподаткування України
Сьогодні податки відіграють вирішальну роль у формуванні
дохідної частини державного бюджету. Вони виконують роль регулятора економічних
відносин у суспільстві. Створення оптимальної системи оподаткування - одне з
найголовніших завдань держави. Економічні відносини, пов'язані з податками, ...
Програмно-цільовий метод управління місцевими бюджетами
Сучасний стан розвитку України і її окремих регіонів потребує
поглибленого та прогнозованого розуміння ролі бюджету в економічній системі
держави, у формуванні показників комплексної програми соціально-економічного
розвитку окремого регіону та адміністративно-територіальної одиниці.
До ...