Податок на додану вартість - частина новоствореної вартості, що сплачується до Державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг. ПДВ є непрямим податком та одним із різновидів універсальних акцизів.
Об'єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю); ввезення товарів у митному режимі імпорту або реімпорту; вивезення товарів (супутніх послуг) митному режимі експорту або реекспорту.
База оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з його договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цинами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включається до ціни товарів (послуг), згідно із законами України з питань оподаткування.
Сума ПДВ нараховується за формулами:
) на товари, що обкладаються митом та акцизним збором:
ПДВ = (МВ + СМ + САЗ) х 20 %: 100;
) на товари, що обкладаються тільки митом:
ПДВ = (МВ + СМ) х 20 %: 100;
) на товари, що обкладаються акцизним збором:
ПДВ = (МВ + САЗ) х 20 %: 100;
) на інші товари, що не підлягають обкладанню митом та акцизним збором:
ПДВ = МВ х 20 %:100,
де: МВ - митна вартість; СМ - сума ввізного мита; САЗ - сума акцизного збору.
Механізм обчислення ПДВ базується на співставленні сум податкового зобов'язання і сум податкового кредиту і передбачає застосування методу нарахувань.
Податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.
Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Важливим елементом у механізмі сплати ПДВ є дата виникнення податкових зобов'язань і права платника на податковий кредит (метод нарахувань).
Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника);
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Призначенням податку на додану вартість є:
- по-перше, поповнення доходів державного бюджету країни;
- по-друге, використання податку з метою стимулювання економічного розвитку.
Переваги ПДВ:
1) відсутність подвійного оподаткування і кумулятивного ефекту;
2) рівність умов щодо сплати як виробниками так і продавцями;
3) ритмічне надходження коштів до бюджету держави;
4) регулює розмір зарплати і ціни;
5) стримує кризу перевиробництва і прискорює витіснення з ринку слабких підприємств;
6) включає механізми взаємної перевірки платниками податкових зобов’язань;
7) дає можливість стримувати невиправданий ріст цін.
Недоліки ПДВ:
1) складний механізм нарахування і сплати;
2) складний розвиток виробництва;
3) стримує інфляцію при застосуванні високих ставок;
4) негативно впливає на високотехнічні і наукомісткі виробництва;
5) можливість ухилення в умовах недосконалого бух. обліку;
6) регресивний вплив на малозабезпечені верстви населення;
7) потребує підготовки персоналу податкової служби.
Економічна сутність ПДВ полягає в тому, що ним оподатковують лише додану вартість, як різницю між вартістю продажу та вартістю придбання товару чи послуги на конкретному етапі. Це досягається завдяки тому, що підприємство, яке є платником ПДВ, отримує податковий кредит на всі оподатковувані закупівлі товарів чи послуг у підприємства, зареєстрованого платником ПДВ. Крім цього, ПДВ у сфері зовнішньоекономічної діяльності оподатковується за нульовою ставкою до експорту та через однакове оподаткування імпорту та товарів вітчизняного виробництва.
ПДВ в Україні був введений з 1 січня 1992 р., відповідно до Закону України від 20.12.1991 "Про податок на додану вартість". Проте вже через рік видано Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. "Про податок на додану вартість", який змінив названий вище закон і діяв до 1997 р. До початку 2011 р. основним нормативним документом, що регламентував стягнення податку на додану вартість, був Закон України від 03.04.1997 р., № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість". Введення нового закону з ПДВ було насамперед зумовлене значним падінням фіскальної ефективності податку. Останнім нормативним документом, що регламентує стягнення ПДВ є Податковий кодекс України від 02.12.2010 р., № 2755-VІ.
Основи роботи органів Пенсійного фонду України на прикладі його управління в Великоновосілківському районі
Найважливішою функцією держави є пенсійне забезпечення населення, яке
забезпечується шляхом надання соціальних послуг населенню. Тому об’єктом
дослідження є діяльність УПФУ в Великоновосілківському районі.
Мета професійного тренінгу - це застосувати теоретичні знання, які були
отримані ...
Нацiональний Банк Украiни статус i завдання
Національний банк України – найважливіша ланка всієї банківської системи
держави. На відміну від багатьох інших відомств, які постали на грунті колишніх
республіканських чи союзних, НБУ являє собою принципово нову структуру. З`явивишися відразу ж після проголошення незалежності, він став
...