Однак, фінансовим потокам притаманні економічні відносини, оскільки грошові відносини звужують роль фінансів до формування і розподілу грошових фондів і накопичень.
Доцільним є твердження Азаренкової Г.М. про те, що фінансовий потік не можна ототожнювати з грошовим. Перш за все, ця відмінність полягає в тому, що грошовий потік може бути виражений лише в еквівалентній формі, тобто, грошовій та товарній формі, у той час, як фінансові потоки бувають ще й у без еквівалентній формі, тобто у формі дотацій, субсидій, а також під час взаємних розрахунків у формі векселів у бюджетній сфері. Проте основні функції фінансового потоку (тобто, його економічну сутність) потрібно розглядати у взаємозв’язку з основними характеристиками грошових потоків.
Таким чином поняття «фінансові потоки» є більш широким у порівнянні з поняттям «грошові потоки» і виражається в русі фінансових ресурсів від одного економічного суб’єкта до іншого з метою їх перерозподілу шляхом створення фінансових схем.
Вивченню й дослідженню окремих аспектів фінансових потоків приділяли увагу й російські вчені, зокрема, Ю. Плущевська і Л. Старикова досліджували фінансові потоки в цілому, як поняття; Л. Павлов і Ю. Любімцев - фінансові потоки в бюджетній сфері; В. Маршак - міжрегіональні фінансові потоки; Білоусова Д. - вплив інфляції на фінансові потоки; В. Суслова - матеріально-фінансові потоки.
Зазначимо, що Ю. Плущевська та Л. Старикова під фінансовими потоками розуміють «зміни фінансових активів та зобов’язання секторів економіки за період здійснення фінансових операцій»[44].Ю. Любімцев визначає фінансовий потік як «рух (переміщення) грошових ресурсів . з однієї економічної структури в іншу, а також між різними складовими однієї і тієї ж структури .в тих формах, у яких в тій або іншій країні здійснюється грошовий потік»[35]. Інші спроби російських вчених дати визначення фінансових потоків не в повному обсязі відображають цілісну економічну природу і сутність терміна.
На сьогоднішній день серед економістів виділяються дві групи вчених, що трактують поняття «фінансовий потік» з погляду основних економічних способів виміру величин: на певну дату (запас або залишок) і за певний період (потік). При першому способі фіксується моментний стан, при другому - рух. Прихильники однієї позиції визначають фінансові потоки як різницю між отриманими й виплаченими компанією фінансовими ресурсами за певний період часу [15, 22]. Деякі економісти, що відносяться до цієї групи, навіть підмінюють вираження «отримані й виплачені фінансові ресурси» на «отримані доходи й понесені витрати», що ще більш некоректно, тому що поняття «приплив і відтік фінансових ресурсів» і «доходи й витрати» є зовсім різними.
Згідно з думкою прихильників іншої позиції, фінансові потоки компанії являють собою рух фінансових ресурсів (оборот) за певний період часу [4, 14, 24, 25]. Однак поняття фінансових потоків як різниці між отриманими й виплаченими компанією фінансовими ресурсами не можна вважати достовірним, оскільки різниця визначається на конкретний момент часу, і представлення в такому виді фінансових потоків ототожнює їх із залишком. Тому що потік означає рух, то фінансові потоки характеризують надходження і вибуття фінансових ресурсів за певний проміжок часу.
Оподаткування доходів громадян
В умовах ринкової економіки важливим питанням, пов`язаним із
ефективністю виробництва і загальним економічним розвитком країни є правильна
побудова і організація податкових відносин господарюючих суб`єктів і громадян з
державою.
Податки повинні стати суттєвим важелем державного регулюв ...
Кредитування підприємств та забезпечення кредитів
В своїй дипломінй роботі
ми звернулися до теми “Кредитування підприємств та забезпечення кредитів “
через її велику актуальність в умовах становлення ринкових відносин в Україні.
Основною проблемою підприємництва для
нашого економічного середовища є відсутність оборотних коштів при ...