Основними причинами зменшення обсягів сплати податку на прибуток з комерційних банків були наступні:
економічна та фінансова криза (починаючи з другої половини 2008 року по 2010 рік), наслідками якої стали значні збитки у діяльності банківської системи України;
прийняття Закону України, який зобов'язав комерційні банки формувати страховий резерв та відносити його на валові витрати;
ухилення банків від оподаткування внаслідок застосування схем мінімізації прибутку;
диспропорції в податковій системі України.
Таким чином, протягом останніх років частка податкових надходження від податку на прибуток комерційних банків до Державного бюджету України не перевищувала 6-8%. На думку деяких економістів, оподаткування банків є недостатнім. Протилежної думки дотримуються інші науковці, вважаючи, що податкове навантаження на банки має бути нижчим, оскільки подорожчання кредитів внаслідок збільшення податкового тиску на банки негативно відобразиться на виробничому секторі економіки [3].
З огляду на це, було проведено аналіз податкового навантаження з податку на прибуток комерційних банків протягом 2007-2010 років. Податкове навантаження з податку на прибуток було розраховано як відношення суми податків до прибутку до оподаткування. Для розрахунку було використано значення нарахованих податків, а не сплачених, оскільки саме нараховані податкові зобов'язання відображають реальне податкове навантаження. Крім того, при розрахунку даного показник було використано дані фінансової звітності, оскільки саме податок на прибуток за фінансовою звітністю є показником фінансового результату діяльності банку.
Проведений розрахунок показав, що абсолютне податкове навантаження з податку на прибуток за період 2007-2010 років скоротилося на 832 млн. грн. (на 40,7%), відносне - на 1% (до 22,8%), але залишається на досить високому рівні [4]. Необхідно також враховувати, що на практиці податкове навантаження банків збільшується за рахунок формування страхових резервів, вимоги до яких відповідають всім формальним ознакам податку - вони обов'язкові, безповоротні, частково використовуються на фінансове забезпечення діяльності держави.
Таким чином, підтримання оподаткування прибутку комерційних банків на оптимальному рівні є важливою задачею. Вирішення даного питання можливе шляхом побудови певної моделі, яка б дозволила оцінити вплив оподаткування на рентабельність банківської діяльності на основі взаємопов'язаних показників - податкового навантаження на прибуток до оподаткування, коефіцієнтів податкового навантаження на активи і капітал банків [5].
Оскільки оптимальний розмір податкового тягаря - центральна макроекономічна проблема будь-якої держави, доцільною є також побудова моделі для визначення загального податкового навантаження на комерційні банки з урахуванням всіх податків та зборів, що сплачуються ними. Можливе також введення до моделі критерію тяжкості податкового тягаря. При визначенні оптимального податкового навантаження на комерційні банки необхідно враховувати світовий досвід оподаткування, який показує, що максимально допустимий рівень становить 30-40% доходу. Якщо податкове навантаження перевищує 40% - починається процес скорочення заощаджень, зникають стимули до підприємницької ініціативи і розширення діяльності.
Побудова моделі для визначення загального податкового навантаження дасть можливість банку оцінити ефективність заходів податкового менеджменту, а державі - виявити банки, які потребують більш ретельного податкового контролю та регулювання, а також дозволить зберегти оптимальний баланс між банками-платниками податків та державними потребами.
податковий банківський ощадний філія
Зміст, структура та особливості формування доходів залізниць
Формування
доходів великих виробничо-економічних комплексів значною мірою визначається
складністю та збалансованістю їх організаційної структури, а також узгодженістю
технологічних процесів організації виробництва продукції. На залізничному
транспорті основним видом продукції є послуги з ...
Фінансові результати діяльності підприємств, їх зміст і склад, порядок розрахунку, та використання
В
наш час багато які економісти схильні бачити головну причину нинішньої
економічної кризи в Україні у непослідовності проведення економічних реформ,
частих змінах економічного курсу та складу уряду. Безумовно,
така точка зору не позбавлена об'єктивності, однак на мою думку, сучасна
еко ...