Ставки податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються у таких розмірах, приведених у таблиці 1.1.
У частині населених пунктах застосовуються такі коефіцієнти:
− на південному узбережжі Автономної Республіки Крим - 3;
− на західному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,2;
− на Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської та Херсонської областей - 2;
− у гірських та передгірних районах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей - 2,3, крім населених пунктів, які відповідно до законодавства віднесені до категорії гірських;
− на узбережжі Азовського моря та в інших курортних місцевостях - 1,5.
Ставки податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи з вищевикладених ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не більше трикратного розміру цих ставок податку, з урахуванням усіх коефіцієнтів.
Таблиця 1.1 − Ставки податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено
Групи населених пунктів з чисельністю населення, тис. осіб |
Ставки податку, гривень за 1 кв. метр |
Коефіцієнт, що застосовується у містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного значення |
до 3 |
0,24 | |
від 3 до 10 |
0,48 | |
від 10 до 20 |
0,77 | |
від 20 до 50 |
1,2 |
1,2 |
від 50 до 100 |
1,44 |
1,4 |
від 100 до 250 |
1,68 |
1,6 |
від 250 до 500 |
1,92 |
2,0 |
від 500 до 1000 |
2,4 |
2,5 |
від 1000 і більше |
3,36 |
3,0 |
В основу коефіцієнта, що застосовується у містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного значення, закладені характеристики функціонального використання та місця розташування земельної ділянки.
Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності.
Коефіцієнт, який характеризує місцерозташування земельної ділянки, обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру. Вихідними даними для обчислення коефіцієнта місцерозташування є генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, плани їх земельно-господарського устрою, матеріали економічної оцінки їх територій. Значення коефіцієнтів установлюються за результатами пофакторних оцінок кожної групи з урахуванням питомої ваги рентоутворювальних факторів у формуванні загального рентного доходу в межах населеного пункту та його економіко-планувальних зон.
Фінансова система України
В
даній курсовій роботі наводиться коротка характеристика основних теоретичних
засад фінансової системи, її складових ланок та основного механізму її
функціонування. Узагальнено теоретичні засади функціонування фінансової
системи. Надається аналіз проблем фінансової системи України. Розк ...
Місцеві податки та їх характеристика
В Україні доходи місцевого бюджету формуються, в основному, з таких
джерел: податок з доходів фізичних осіб, податок на прибуток підприємств, збори
за використання природних ресурсів, місцеві податки і збори, надходження
дивідендів від використання місцевого майна, власні надходження бюдж ...