До 2002 року Служби державного фінансового моніторингу в країні не було. Система державного фінансового нагляду та контролю, яка дісталася Україні від СРСР, поступово поповнювалася новими інституціями, які були зосереджені на вирішенні суто внутрішніх економічних проблем, - головною з яких було поповнення держбюджету. Країна не чекала, поки науковці обґрунтують, фахівці підготуються,законодавці визначать, а владні інституції почнуть працювати, упереджуючи події. Жити треба було зараз й бюджет (а до набуття Україною незалежності бюджетна сфера економіки складала 100%) теж не чекав. Національні інтереси України (та й будь якої із країн) вимагають дбайливого ставлення до фінансових ресурсів, а як можна планувати їх соціально-орієнтований розподіл,якщо їх об'єми та напрями руху здебільшого невідомі ? Довго таке становище продовжуватися не могло, до того ж,рухаючись до співробітництва у глобалізованому світi з відкритими ринками, Україна почала стикатися з новими викликами, які вона вже не могла вирішувати існуючими засобами - існуючих на той час органів контролю було замало для того, щоб успішно протидіяти економічній злочинності, яка загрожує національним українським iнтересам в глобалізованому світі., Хоча кожна з країн вирішує питання національної безпеки, зокрема протидію легалізації доходів,отриманих злочинним шляхом самостійно, але без спеціально уповноваженого органу,який би співпрацював з подібними органами в інших країнах, успішно протидіяти міжнародному криміналу було надалi все важче.
Доходило до таких ганебних фактів,що держслужбовців з України, винних у розкраданні майна України засуджували за ці вчинки за кордоном,й до того ж конфісковували це майно на користь інших країн. Мало того, країни, які не мають відповідної державної служби, яка б працювала на загальних для всіх країн засадах, та використовувала б загальний досвід, наражаються на ризик поширення тіньового сектору економіки та процесу відмивання грошей, що може привести до обмеження, або втрати частини суверенітету такої країни не тільки де-факто, але й де-юре, i до внесення до списку країн, які не бажають співпрацювати у протидії використанню грошових ресурсів криміналитетом, так званого «Чорного списку» FATF, що на жаль й сталося з Україною в 2002 році.
Логічним розвитком подій стало прийняття в тому ж році, та введення в дію Законів України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», та Закону України про внесення змін до деяких законів України з питань запобігання використанню банків та інших фінансових установ з метою легалізації (відмивання) доходів,одержаних злочинних шляхом, що дозволило призупинити дію санкцій FATF проти України. [1,95]
Але головним наслідком стало те, що був створений і почав свою діяльність в складі Міністерства фінансів України національний орган фінансової розвідки - Держфінмоніторинг України, спочатку, в 2002 створений в статусі Державного департаменту фінансового моніторингу. З 2005 року згідно Закону України Держфінмоніторинг України набув статусу центрального органу виконавчої влади.[2].
Фінансування санації за рахунок зовнішніх джерел
У процесі становлення ринкових відносин в
Україні всі ланки фінансової системи опинилися у глибокій кризі. На межі
банкрутства перебуває сьогодні багато підприємств, які не мають змоги вчасно
виконувати свої зовнішні та внутрішні зобов’язання. Існування будь-якої
незамкнутої системи пере ...
Податкові пільги і їх вплив на розвиток підприємства
Актуальність поданої теми полягає у розширеному розкритті ролі
податкових пільг у розвитку підприємства.
В першу чергу, потрібно звернути увагу що ж собою являє сама
пільга.
Пільга - це звільнення (повне або часткове) платника податків, що
враховує його особливості, від сплати подат ...