Портфельні інвестиції - це капіталовкладення в закордонні підприємства, які приносять інвесторові відповідний дохід, але не дають права контролю над підприємствами. Інколи портфельні інвестиції розглядають як капіталовкладення в іноземні цінні папери з метою отримання доходу, але щодо підприємницького капіталу, то це стосується тільки пайових цінних паперів.
Експорт позичкового капіталу належить до міжнародних кредитних відносин і виступає у формі міжнародного кредиту.
Міжнародні кредитні відносини - це відносини, що існують між кредиторами і позичальниками з різних країн з приводу надання, використання і погашення позики, враховуючи наростання процентів. Міжнародний кредит можна визначити як позику у грошовій чи товарній формі, яка надається кредитором однієї країни позичальнику з іншої країни на умовах терміновості, повернення і сплати процентів.
Міжнародний кредит має 3 субформи:. пільговий кредит, тобто кредит з певними пільгами щодо терміновості, величини та форми сплати процентів;. звичайний закордонний кредит, тобто позика усталеного гину, що надається за кордон тамтешньому суб'єктові на умовах повернення та платності;. портфельні інвестиції, але лише у частині капіталовкладень у боргові цінні папери.
Ще однією формою експорту капіталу можна назвати міжнародну економічну допомогу - надання капіталу в грошовій і товарній формі суб'єктами однієї країни у власність суб'єктам іншої країни на умовах безоплатності, неповернення, тобто невідшкодування.
Міжнародна економічна допомога має свої форми:
. фінансова допомога - це надання коштів у вигляді безкоштовного кредиту чи безвідшкодовного фінансування суб'єктами одних країн суб'єктів інших країн для здійснення певних соціально-економічних програм і технічних проектів;
. матеріальна допомога - безплатна передача суб'єктами одних країн товарів і послуг виробничого та побутового призначення суб'єктам інших країн.
Водночас капітал, що експортується, за приналежністю ділиться на державний і приватний. Приватний капітал експортується частіше у формі підприємницькій і позичковій, дуже рідко - у формі матеріальної допомоги. Державний капітал має дещо іншу тенденцію. Його експорт здійснюється у формі позик центральним банкам або урядам інших країн під їхні гарантії.
Що стосується цілей вивозу капіталу, то їх можна звести до таких чотирьох груп:. прагнення контролювати діяльність підприємства, контролювати частину місцевого ринку;. отримання підприємницького прибутку;. отримання процентів на позичковий капітал;. прагнення на довгий період забезпечити задоволення своїх економічних, політичних та інших інтересів на території тієї чи іншої країни.
Якщо подивитись на рух капіталів з позиції приймаючої сторони, тобто розглянути іноземні інвестиції, то можна побачити як позитивні (корисні) риси цього процесу, так і негативні (шкідливі) [20, с.11].
Корисність від імпорту капіталу:
. отримання нових технологій при порівняно низьких витратах;
. порівняно швидкий розвиток виробництва;
. - спрощене здійснення й розширення науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок;
. розширення експорту;
. підвищення рівня кваліфікації працівників
. розвиток сфери послуг
. нові робочі місця
. поповнення національного бюджету;
. набуття іноземного досвіду в господарюванні.
Негативні риси імпорту капіталу:
) можливе вивезення сировини;
) іноземне втручання у національну банківську справу, особливо це стосується країн, що розвиваються;
) конкуренція з місцевими виробниками може стати причиною згортання деяких видів національної промислової діяльності;
) захоплення іноземним капіталом основних сфер приймаючої економіки країни, що може призвести до однобічного розвитку національної економіки;
Історичний досвід оподаткування в Україні
Становлення
України як суверенної, демократичної, правової держави передбачає необхідність
проведення соціально-економічних та правових реформ. У цьому контексті потребує
реформування та вдосконалення існуюча податкова система України.
Реформування
податкової системи вимагає чіткого у ...
Аналіз ліквідності підприємства
Найважливішим показником фінансового стану підприємства є
ліквідність, сутність якої полягає в можливості підприємства в будь-який момент
розрахуватися за своими зобов'язаннями (пасивам) за допомогою (за рахунок)
майна (активів), яке є на балансі, тобто в тому, як швидко підприємство може ...