. Субсидіарність передбачає розподіл видатків між ланками бюджетної системи на засадах максимального наближення суспільних послуг до їх безпосередніх споживачів.
. Цільове використання коштів полягає у використані бюджетних асигнувань лише на цілі, визначені бюджетними призначеннями та закріплені бюджетним розписом.
. Справедливість та неупередженість розподілу суспільного багатства між галузями соціальної сфери, громадянами країни, територіями через бюджетну систему.
. Публічність і прозорість. Прийняття через парламент закону “Про державний бюджет”, затвердження звіту про його виконання; прийняття рішень місцевих органів влади щодо місцевих бюджетів; висвітлення в засобах масової інформації показників бюджетів та звітів про їх виконання
. Відповідальність кожного учасника бюджетного процесу за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.
Інститут самостійних місцевих бюджетів є найважливішою ланкою місцевого фінансового господарства. Законом України „Про бюджетну систему України” (1995р.) самостійність бюджетів розглядалась лише як один з принципів бюджетного устрою, а Бюджетним кодексом вже чітко встановлені критерії розмежування доходів і видатків між ланками бюджетної системи, визначено перелік закріплених податків і неподаткових надходжень за різними рівнями бюджетної системи, регламентовано повноваження місцевих органів влади та управління в процесі складання, розгляду, затвердження, виконання місцевих бюджетів, складання звітності про їх виконання та затвердження звітних матеріалів. З іншого боку, широка система прав суттєво обмежена рішеннями вищестоящих ланок бюджетів щодо обсягів міжбюджетних трансфертів, частим переглядом податкового законодавства, зміни до якого відображаються в законі про Державний бюджет України на поточний рік, переорієнтацією бюджетних видаткових програм.
Самостійність місцевих бюджетів, згідно з Декларацією про принципи місцевого самоврядування в державах-учасницях Співдружності, проголошеною 29.10.1994р., гарантується:
Ø наявністю власних бюджетних доходів і достатнім рівнем закріплених доходів;
Ø правом органів місцевого самоврядування визначити напрями використання бюджетних коштів;
Ø забороною на вилучення вільних залишків коштів місцевого бюджету;
Ø відшкодуванням збитків, нанесених державними органами і органами місцевого самоврядування іншого рівня;
Ø стабільністю економічного законодавства.
Сутність місцевих бюджетів необхідно розглядати у двох аспектах. По-перше, як організаційну форму мобілізації частини фінансових ресурсів у розпорядження органів місцевого самоврядування. По-друге, як систему фінансових відносин, що складається між місцевим та державним бюджетами, а також всередині сукупності місцевих бюджетів.
За формою вираження місцеві бюджети - фінансові плани територій, що формуються та затверджуються представницькою владою в межах чинної бюджетної компетенції. Бюджетний процес на місцевому рівні управління охоплює процедуру балансових розрахунків дохідної й видаткової частин місцевих бюджетів із застосуванням певних критеріїв фінансового вирівнювання.
Місцеві бюджети за економічним і соціальним змістом є важливою фінансовою категорією, основу якої становить система розподільчих відносин, яка виникає:
Ø між місцевими бюджетами й суб’єктами господарської діяльності, що функціонують на території, підвідомчій місцевому самоврядуванню;
Ø між локальними бюджетами і населенням даної території з приводу мобілізації та використання бюджетних надходжень;
Ø між територіальними бюджетами різних рівнів у процесі перерозподілу фінансових ресурсів;
Ø між місцевими та державним бюджетами при отриманні прямих бюджетних трансфертів чи вилученні коштів.
Вказані відносини матеріалізуються у вигляді грошового фонду територіальних колективів, який має бути достатнім для належного фінансування місцевого господарства, утримання об’єктів соціально-культурного призначення, проведення інвестиційної політики, здійснення соціального захисту населення, охорони навколишнього природного середовища.
Згідно Бюджетного кодексу (статті 5) до складу місцевих віднесені бюджети Автономної Республіки Крим, областей, районів, районів у містах, місцевого самоврядування. Останні включають бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань. Сучасна структура бюджетної системи України на місцевому рівні управління наведена в табл. 1.1.
Таблиця 1.1.
Таблиця 1.1 Система місцевих бюджетів України
Демократизація всіх сфер суспільного розвитку обумовлює надання більшої самостійності органам місцевої влади й управління в процесі прийняття бюджетних рішень щодо формування джерел доходів та їх подальшому використанні. Цього також потребує проект адміністративної реформи. Суть реформи з позиції фінансового потенціалу територіального колективу є закріплення та передача у сферу власної компетенції необхідних джерел доходів місцевих бюджетів, насамперед найбільшої їх складової - податків.
Система органів, що контролює фінансово-господарську діяльність в Україні
Формування ринкової економіки в Україні розпочинається з
відтворення ринкових інституцій, які існували лише в зародковому стані.
На сучасному етапі радикальних реформ, що здійснюються в Україні,
особливої важливості набувають питання вдосконалення управління, однією із
найважливіших фу ...
Податкова політика України на сучасному етапі
Темою
дослідження даної курсової роботи є податкова політика України на сучасному
етапі. Ця тема є дуже актуальною зараз, оскільки податкова політика України
порівняно з іншими державами має ряд недоліків, критикується багатьма
фахівцями, вона на даний момент змінюється, і точаться бурхл ...