Крім істотного обмеження бюджетних видатків, Уряд намагається покрити нестачу фінансування перенесенням строків сплати за існуючими борговими зобов’язаннями держави. [17, с. 154];
Отже, окреслені заходи не забезпечать розв’язання проблеми державного боргу України: вони тільки сприятимуть поглибленню депресивних тенденцій у вітчизняній економіці - внаслідок послаблення стимулюючого впливу державних видатків на економічний розвиток держави і збільшення боргового навантаження на її платіжний баланс.
Зростання внутрішнього борг у 2009 році відбулось в основному за рахунок випуску облігацій внутрішньої державної позики для збільшення статутних капіталів банків та НАК «Нафтогаз України» (на суму 44 млрд. грн. або 34,5% зростання обсягу боргу) та для поповнення Стабілізаційного фонду (на суму 4,7 млрд. грн. або 3,7%), отримання другого траншу позики Міжнародного валютного фонду (на суму 36,9 млрд. грн. або 28,9%). [9].
Протягом 2010 року сума державного та гарантованого державою внутрішнього боргу України збільшилася у в основному, за рахунок перевищення надходження коштів від випуску облігацій внутрішньої державної позики над погашенням державного внутрішнього боргу. Причиною високої вартості державних внутрішніх запозичень була низька ліквідність державних цінних паперів. Недостатній попит на них з боку вітчизняних інвесторів та трейдерів, повільна торгівля на вторинному ринку свідчать про незаінтересованість вітчизняних фінансових установ у середньостроковому вкладенні фінансових ресурсів у цінні папери з низьким рівнем поточної ліквідності. Крім того, ємність внутрішнього ринку капіталу не достатня для задоволення потреб у фінансуванні бюджету, внаслідок чого план державних внутрішніх запозичень протягом 2009-2011 років не виконувався. [13, с 27-28].
Протягом 2011 року порівняно 2010 роком також відбулось значне збільшення внутрішнього боргу за рахунок:
отримання двох траншів позики Міжнародного валютного фонду (на суму 16,05 млрд. грн.);
- випуску облігацій внутрішньої державної позики для фінансування державного бюджету та поповнення Стабілізаційного фонду
збільшення статутних капіталів Укрексімбанку, НАК «Нафтогаз України» та Державної іпотечної установи;
- відшкодування сум податку на додану вартість; [19];
Загальний державний борг України з 2009-2011 рік року поступово зростав. Це обумовлювалося різними чинниками: дефіцитністю державного бюджету та платіжного балансу, високою залежністю від імпорту енергоресурсів, неефективним використанням залучених кредитів та відсутністю належного контролю за цим процесом, несприятливим інвестиційним кліматом. Найбільшою мірою формування боргу було пов'язане з бюджетними дефіцитами. Але основні причини та джерела дефіциту, і насамперед, незбалансованість державного споживання і фінансових можливостей, залишалися. Це може призвести у перспективі до подальшого, ще більшого зростання державного боргу. Залишаючись достатньо високим, рівень державного боргу України водночас не є критичним. Згідно з міжнародними стандартами критичними вважаються боргові зобов'язання держави, які перевищують 60% від ВВП [14, с. 99].
Враховуючи таку швидку тенденцію до нарощування внутрішнього державного боргу та важливість даної категорії виділимо ще такі чинники, які зумовлюють виникнення проблеми заборгованості в Україні:
- незбалансованість державних фінансів та хронічний дефіцит поточного рахунку платіжного балансу;
- нестабільність грошової одиниці, відсутність ефективної державної політики енергозбереження та надмірна енергетична залежність;
- неможливість залучення коштів населення у банківський сегмент, значний відтік капіталу за межі України та пов’язана з ними нестача фінансових ресурсів для реалізації соціально-економічних реформ;
Управління ліквідністю і платоспроможністю підприємства
У
ринкових умовах суттєвого розширення прав підприємств значно зростає роль
своєчасного і якісного управління ліквідністю і платоспроможністю, та пошуку
шляхів підвищення і зміцнення фінансової стійкості.
Ліквідність
це можливість підприємства фінансувати свою діяльність. Вона характе ...
Дохідна частина бюджету (на прикладі міста Львова)
Із визнанням України країною з ринковою економікою суттєво зростає
необхідність інтегрування фінансових інститутів місцевого самоврядування у
світогосподарський комплекс міжнародного економічного співробітництва і з цією
метою прийняття низки рішень, що передбачають реформування бюджетної ...