Відстрочені (пролонговані) кредити - це кредити, за якими строк дії кредитного договору продовжений та змінені його умови з об'єктивних причин, які призвели до несвоєчасного повернення позики.
Списання заборгованості означає відмову кредитора від своїх вимог. Вона прирівнюється до безповоротної фінансової допомоги боржникові. Списати заборгованість можна в одній із таких двох форм:
а) повної або часткової відмови від своїх вимог;
в) відмови від кредитного забезпечення.
Списувати заборгованість, як і конвертувати борг у власність, можуть великі кредитори, які зацікавлені в збереженні довгострокових фінансового-господарських відносин з підприємством.
У результаті списання заборгованості поліпшується структура капіталу підприємства, підвищуються його платоспроможність та ліквідність.
Зауважимо, що законодавці східноєвропейських країн здебільшого забороняють кредиторам списувати або відстрочувати борги своїх боржників. Нестягнення цих сум призводить, як правило, до появи різного роду об'єктів оподаткування. Це стосується й України. Вітчизняне законодавство розглядає списання заборгованості як безповоротну фінансову допомогу з усіма податковими наслідками, які з цього випливають. У результаті списання заборгованості підприємство-боржник отримує санаційний прибуток. Якщо одержувач санаційного прибутку має збитки за результатами своєї господарської діяльності, то цей прибуток підлягає оподаткуванню лише в частині, що перевищує збитки підприємства.
Згідно зі статтею 12 Закону України "Про податок на прибуток підприємств" платники податків мають право зменшувати суму оподатковуваного доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів у разі, коли покупець таких товарів без погодження з платником податку затримується з оплатою їх вартості.
Проте до такого заходу вдаються лише тоді, коли кредитор звернувся із заявою до арбітражного суду про стягнення заборгованості з боржника або про визнання його банкрутом, а також коли на подання кредитора нотаріус склав виконавчий лист про стягнення боргу з дебітора чи стягнення заставленого майна.
Якщо господарський суд не задовольняє позову кредитора, то останній зобов'язаний збільшити валовий дохід відповідного податкового періоду на не визнану арбітражним судом суму та нарахувати пеню, виходячи з чинної на момент такого збільшення облікової ставки НБУ, підвищеної в 1,2 раза.
Інакше кажучи, кредитори в разі виникнення простроченої заборгованості мають негайно звертатися з позовом до арбітражного суду, і лише тоді вони зможуть зменшити об'єкт оподаткування на суму заборгованості. Інакше кредитор покриває збитки (якщо виникає безнадійна заборгованість) за рахунок прибутку, який залишається в його розпорядженні після оподаткування.
Проте, створюючи привабливі умови для кредиторів (наприклад, дозволяючи відносити на зменшення оподатковуваного прибутку суми простроченої дебіторської заборгованості підприємств, які підлягають санації), законодавчі органи могли б активізувати їхню участь у фінансовому оздоровленні боржника. Отже, податкова політика держави має узгоджуватися з політикою у сфері банкрутства та санації підприємств.
Згідно з вітчизняним законодавством, якщо суд приймає рішення щодо стягнення заборгованості на користь кредитора, валові доходи останнього збільшуються на суму фактично відшкодованої заборгованості. Коли впродовж 30 календарних днів після прийняття такого рішення заборгованість не погашається, протягом наступних тридцяти днів кредитор має звернутися до арбітражного суду повторно, із заявою про визнання такого боржника банкрутом. При цьому під час судового розгляду справи валові доходи кредитора не зростають на суму визнаної заборгованості. Коли заяву суду своєчасно не подано, валові доходи збільшуються на суму заборгованості, визнаної раніше. Заборгованість, яка залишилася непогашеною після розподілу активів банкрута, вважається анульованою, і на цю суму зростають валові витрати кредитора.
Зауважимо, що фінансова підтримка як відмова кредиторів від своїх вимог за економічними наслідками прирівнюється до відмови від кредитного договору. Це означає, що в разі банкрутства боржника кредитор, який відмовився від претензій, не буде членом комітету кредиторів. Борги цьому кредиторові погашатимуться за рахунок активів, які залишаться після задоволення вимог решти кредиторів та членів трудового колективу. Крім того,
сума заборгованості, яка залишилася непогашеною після закінчення строку позовної давності, розглядатиметься як безповоротна фінансова допомога, що надається за рахунок прибутку, котрий залишається в розпорядженні підприємства.
Згідно із Законом України "Про банки та банківську діяльність" підприємство, яке не виконало своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення кредитів, оголошується неплатоспроможним. Тоді банк зобов'язаний повідомити про це клієнта, його засновників та головних кредиторів, а також орган, який зареєстрував статут підприємства. Крім того, банк публікує у пресі оголошення про неплатоспроможність відповідного суб'єкта господарювання.
Засади та механізм функціонування системи державного фінансового моніторингу
державний фінансовий моніторинг законодавство
Україна - ще молода держава, капіталістичні відносини, в яких розвивалися
країни іншого світу є новими для сприйняття більшості населення. Тому, ще не
позбавившись негативних явищ соціалістичного суспільного ладу, наше
суспільство, разом із ...
Роль та значення офшорних компаній в системі міжнародного оподаткування
Третє
тисячоліття характеризується стрімким розвитком і поглибленням глобалізаційних
процесів, які супроводжуються значними обсягами вивозу капіталу, інвестуванням
в різні види діяльності та посиленням міжнародної співпраці. В таких умовах
значно зростає і міжнародна, зокрема і податкова ...