Дивідендна політика підприємства

Розподіл чистого прибутку на фонд споживання та фонд розвитку є стержнем фінансової політики підприємства тому , що пропорції цього розподілу визначають можливості самофінансування підприємства. При цьому варто враховувати , що власники прибуткового підприємства можуть одержати дохід на вкладений у підприємство капітал як безпосередньо у формі майбутніх доходів, отриманих від росту вартості акцій підприємства, що для власників більш ризиковано, ніж невідкладне одержання дивідендів.

П(С)БО 15 «Дохід» передбачає, що дивіденди - це частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.

Згідно Податкового кодексу України, дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою-емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

До основних завдань дивідендної політики належать:

виявлення основних факторів, які впливають на прийняття рішення щодо виплати дивідендів чи реінвестування прибутку;

визначення оптимального співвідношення між розподіленим і тезаврованим прибутком;

оцінку впливу рішення щодо порядку розподілу чистого прибутку на ринкову вартість корпоративних прав підприємства та його інвестиційну привабливість;

визначення оптимальної для підприємства величини статутного і власного капіталу;

узгодження стратегії виплати дивідендів із податковим законодавством;

вибір найприйнятнішого методу та форми нарахування і виплати дивідендів;

оцінку впливу дивідендної політики на вирішення конфлікту інтересів між власниками, кредиторами та керівництвом підприємства.

Складовою дивідендної політики підприємства є вибір найприйнятнішої для всіх заінтересованих сторін форми виплати дивідендів. Загалом дивіденди можуть виплачуватися в таких формах: грошова, не грошова, змішана форма, приховані дивіденди.

Метою дивідендної політики є оптимізація пропорцій розподілу чистого прибутку на поточне споживання у формі дивідендів і виробничий розвиток з метою максимізації ринкової вартості підприємства. Дивідендну політику підприємство проводить згідно з його статутом та економічними завданнями певного періоду. Оптимізація дивідендної політики - це оптимізація співвідношення між прибутком, що виплачується у вигляді дивідендів, і тим, який реінвестується з метою максимізації доходів власників.

Побудова ефективної дивідендної політики базується на принципах:

− збалансування різноманітних інтересів акціонерів, кредиторів і самого акціонерного товариства;

− врахування впливу інфляції на рівень дивідендних виплат акціонерам і на обсяг реінвестованого чистого прибутку підприємства;

− відрахування не менше 0,5 % чистого прибутку на формування резервного капіталу товариства за досягнення ним 25 % статутного;

− врахування різниці і інтересах дрібних і стратегічних інвесторів;

− формування і забезпечення основного контингенту акціонерів яких задовольняє дивідендна політика підприємства;

− розумне поєднання грошових та не грошових форм виплати дивідендів, виходячи з реальних фінансових і матеріальних можливостей акціонерного товариства;

− врахування різного ступеня інформованості акціонерів і менеджерів про реальний стан справ і перспектив розвитку підприємства;

− врахування впливу фактора ризику.

Номінальна вартість акцій (часток) - це та вартість, яка відображається в сертифікаті акцій (чи у свідоцтві учасника) та в умовах їх випуску і береться до уваги при визначенні кількості голосів на зборах та реалізації інших прав власників. Сукупна номінальна вартість корпоративних прав, випущених підприємством, становить його номінальний, або статутний, капітал. Учаснику товариства з додатковою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.

Читайте більше

Оцінка фінансової стійкості ТзОВ Імперія жирів
В умовах нестабільності економічного середовища та міжнародної фінансової кризи виникає потреба у досконалому аналізі фінансового стану суб’єктів господарювання, основним елементом якого є аналіз фінансової стійкості. Такий є аналіз діяльності підприємства є досить важливим для його ділов ...

Дослідження конкурентоспроможності продовольчих товарів
На сучасному етапі під терміном “товар” розуміють весь комплекс матеріальних та нематеріальних властивостей, до яких належить упаковка, колір, ціна, престиж виробника та роздрібного торгівця, тобто все те, на що звертає увагу покупець, шукаючи товар для задоволення власних потреб і бажан ...