Процес фінансової глобалізації

Основною тенденцією системних трансформацій сучасності визнано глобалізацію як об’єктивний і всеосяжний процес та найважливішу характеристику розвитку суспільно-економічних відносин. Глобалізація як феномен характеризує якісно нову фазу інтернаціоналізації економічного життя.

Найважливішою сферою прояву глобалізаційних процесів стала фінансова глобалізація, під якою розуміють вільний та ефективний рух капіталів між країнами і регіонами, функціонування глобального фінансового ринку, формування системи наднаціонального регулювання міжнародних фінансів, реалізацію глобальних фінансових стратегій транснаціональних корпорацій (ТНК) та транснаціональних банків. На сучасному етапі розвитку світової економіки міжнародні фінанси перетворилися в основну рушійну силу глобалізації.[16, 1]

Україна вже долучилася до всеохоплюючих глобалізаційних процесів. Свідченням прискорення фінансової глобалізації є висока динаміка та стрімке зростання обсягів валютних і євровалютних ринків, банківських депозитів в іноземній валюті, залучених на міжнародному фінансовому ринку активів, сукупних ресурсів інституційних інвесторів. [16, 4]

Основним двигуном глобалізації є учасники ринку. Це - банки, фінансові інститути, біржі, уряди, центральні банки, ЗМІ, позичальники, інвестори і виробники інформаційних технологій. Банківські установи як основні суб’єкти фінансового ринку відкривають філії та представництва як у провідних фінансових центрах для виконання функцій запозичення, кредитування, інвестування, так і в країнах, що розвиваються.

Усі учасники ринку взаємодіють між собою, впливаючи як один на одного, так і на формування й майбутній розвиток найважливіших чинників фінансової глобалізації. До таких чинників належать: інституційні та міжнародні потоки капіталів, сучасні теорії управління портфелями активів, професіоналізм учасників, фінансові інновації, лібералізація та дерегулювання ринків, конкуренція, пошук нових вигідніших можливостей приросту капіталу, вільний рух капіталу, конкуренція за доступ до капіталу, інформаційні технології, стандартизація фінансових продуктів, обсяги заощаджень. [16, 6]

Отже, фінансова глобалізація - це процес об’єднання в єдину світову систему всієї сукупності міжнародних фінансових відносин та національних фінансових ринків з подальшим їх перетворенням у єдиний світовий фінансовий простір. Фінансова глобалізація означає об’єднання фінансових ресурсів країн з різним рівнем економічного розвитку та стійкості фінансових систем, її причинами є об’єктивні процеси суспільного розвитку.

Фінансова глобалізація має позитивні й негативні прояви та наслідки. Характерні позитивні наслідки фінансової глобалізації:

• висока мобільність капіталу;

• зниження рівня дефіциту фінансових ресурсів у країнах світу;

• посилення конкуренції на національних фінансових ринках;

• багатофункціональність фінансового ринку;

• високі світові стандарти, професіоналізм в управлінні фінансовими потоками;

• комп’ютеризація та інформатизація.

Проте, поряд із позитивними наслідками, фінансова глобалізація супроводжується й певними негативними явищами, такими як висока мобільність капіталу; зростання нестабільності національних фінансових ринків; залежність реального сектору світової економіки від монетарної складової; обмеження доступу окремих учасників на світовий фінансовий ринок. Як наслідок, блага фінансової глобалізації, отримані в результаті зниження і ліквідації бар’єрів між національними фінансовими ринками, розподіляються нерівномірно. Найбільші вигоди отримують розвинені країни, і зокрема США, чиє лідерство в процесах фінансової глобалізації, у розробленні її стандартів і механізмів поза сумнівом. [13, 8-10]

На сучасному етапі негативні наслідки глобалізації найгострішими виявилися для банківської системи, економіки й соціальної сфери майже в усіх країнах світу. Банківські кризи нерозривно пов’язані з поглибленням процесів глобалізації та зростанням загальної не стабільності ринків. Сьогодні спостерігається слабка керованість глобальної фінансової системи внаслідок падіння довіри до рейтингових агентств, зростання обсягів спекулятивного капіталу тощо. [3, 8]

Читайте більше

Система оподаткування підприємств
Податкова система - це сукупність податків, зборів, інших обов’язкових платежів і внесків до бюджету держави. Податкова політика включає в себе обов’язкові платежі, які стягуються державою з юридичних і фізичних осіб, на яких, згідно з законодавчими актами, покладено обов’язок платит ...

Методичні підходи до оцінки фінансової стійкості підприємства
При проведенні аналізу фінансової стійкості підприємств в економічній літературі використовують різні методи і підходи. Оскільки не існує єдності у визначенні категорії фінансової стійкості, то відсутній і єдиний підхід до визначення показників оцінки фінансової стійкості підприємства. Для хар ...