У багатьох країнах світу пенсійні системи складаються, як і в Україні, з трьох рівнів. До першого рівня належать пенсії громадян, які досягли пенсійного віку й отримують фіксовану мінімальну пенсію без урахування трудового стажу. Пенсії другого рівня теж надаються з фондів обов'язкового страхування, а їхній розмір залежить від попереднього заробітку. Третій вид пенсії пов'язаний не з фондом обов'язкового страхування, а з конкретним підприємством, тобто така пенсія є не що інше, як приватне страхування, завдяки якому після виходу на пенсію забезпечується достатній рівень життя.
На сучасному етапі соціально-економічного розвитку українського суспільства одним із пріоритетів є соціальне забезпечення людини, яка з фактора виробництва перетворюється на головну рушійну силу суспільства. Держава має забезпечувати достатній життєвий рівень широких верств населення на основі науково обгрунтованої політики доходів. В Україні диференціація між соціальними групами залишається високою. За інформацією Державної податкової адміністрації України, у 2009 році налічувалося 7423 мільйонера. Мінімальний розмір заробітної плати з 1.04.2011 року становить 960 грн. У цьому контексті зазначимо, що співвідношення між мінімальною заробітною платою і прожитковим мінімумом поступово зростає, але не такими темпами, як у західноєвропейських і навіть у окремих постсоціалістичних країнах.
Аналізуючи сучасний стан пенсійної системи України, яка потребує реформування відповідно з досвідом розвинутих країн світу, можна дійти висновку, що переважна частина негараздів у цій сфері пов'язана передусім із відсутністю науково обгрунтованої, зваженої стратегії соціального розвитку як основного орієнтиру при розробці і прийнятті закону, укази, постанови. Давно назріла потреба у визначенні цілей, основної мети, заради якої планується спрямовувати матеріальні і фінансові ресурси країни на перспективу. Мета суспільства має бути конкретною й реальною, а не міфічною, як це мало місце не лише в роки централізованого управління економікою, айв умовах нового суспільного ладу з його різними формами власності.
Політика держави повинна вирішувати проблему суттєвого підвищення соціальних стандартів і гарантій для всіх верств населення і направлена перш за все на ліквідацію бідності людей та вирішення інших соціальних проблем.
В той же час мінімальний розмір пенсії повинен бути переглянутий в сторону його підвищення на новій законодавчій базі, що буде також залежати від бюджетних можливостей держави.
Слід також відмітити, що нині діюча солідарна пенсійна система має певні недоліки і не відповідає сучасним вимогам. Ця система забезпечує в країні виплати приблизно в межах 40 відсотків від середньої заробітної плати. А тому в країні повинні бути використані всі резерви щодо надходження грошових коштів до Пенсійного фонду. Слід погодитись з положенням Л. Ткаченко [28], в тому що до основних заходів з мобілізації надходження коштів слід відносити, зокрема, наступні: перерозподіл навантаження зі сплати пенсійного збору від роботодавця до працівника, причому працівник має сплачувати не менше чверті його загального розміру; розширення участі населення у пенсійному страхуванні шляхом реструктуризації зайнятості та мотивації активності населення; удосконалення порядку призначення та індексації пенсій; законодавче регулювання гарантованої мінімальної пенсійної виплати визначення пріоритетів розвитку пенсійної системи тощо.
Процесу наповнення Пенсійного фонду будуть сприяти також подовження працездатного віку; скорочення чисельності безробіття; практичне здійснення детінізації економіки.
Отже система пенсійного забезпечення повинна докорінно вдосконалитись, а її основні напрями повинні включати:
реформовану державну систему соціального забезпечення;
обов’язкове персоніфіковане накопичення кожного громадянина;
добровільне накопичення заощаджень населення.
Державний бюджет як інструмент державного регулювання економіки
Провідне місце в системі регулювання економіки держави,
створення сприятливого фінансового середовища для швидкого розвитку ринкових
відносин, забезпечення макроекономічної рівноваги в економіці належить бюджету.
Державний бюджет представляє собою річний план державних
видатків і джере ...
Антикризове фінансове управління на підприємстві (на прикладі приватної виробничо-комерційної фірми Адлер)
Актуальність
теми дослідження. На сьогоднішній день кризові явища в економіці не є чимось
незвичайним. Криза не є більше наслідком прояву локальних управлінських помилок
або фінансових складнощів. Сучасні економічні реалії ставлять у складне
становище всіх учасників світової економіки. В ...