Формування власного капіталу підприємства ПрАТ «Полтавського лікеро-горілчаного заводу»

Фінансово-господарська діяльність підприємств різних форм власності та організаційно-правових форм розпочинається з формування власного капіталу. Тобто формування первісного капіталу є важливим етапом створення підприємства, оскільки організація кожної справи потребує відповідного фінансового забезпечення.

Джерелами формування майна підприємства є власні (власний капітал) і позикові кошти (позиковий капітал).

Власний капітал - це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань. Власний капітал складається із:

– статутного капіталу;

– пайового капіталу;

– додатково вкладеного капіталу;

– іншого додаткового капіталу;

– резервного капіталу;

– нерозподіленого прибутку (непокритого збитку);

– неоплаченого капіталу;

– вилученого капіталу.

Власний капітал підприємства - це підсумок першого розділу пасиву балансу, тобто перевищення балансової вартості активів підприємства над його зобов’язаннями. Основними складовими власного капіталу є статутний капітал, додатковий і резервний капітал, нерозподілений прибуток. Відомості про розміри статутного і резервного капіталу містяться у статуті підприємства. Показник власного капіталу є одним з головних індикаторів кредитоспроможності підприємства. Він - основа для визначення фінансової незалежності підприємства, його фінансової стійкості та стабільності.[14]

Сутність власного капіталу підприємства проявляється через його функції:

. Функція заснування та введення в дію підприємства. Власний капітал у частині статутного є фінансовою основою для запуску в дію нового суб’єкта господарювання.

. Функція відповідальності та гарантії. Чим більший власний капітал підприємства, зокрема статутний капітал, тим більших збитків може зазнати підприємство без загрози інтересам кредиторів, отже, тим вищою є його кредитоспроможність.

. Захисна функція. У той час, як попередня функція характеризує значення власного капіталу та статутного капіталу для кредиторів, захисна функція показує, яке значення має власний капітал для власників. Чим більший власний капітал, тим краще захищеним є підприємство від впливу загрозливих для його існування факторів, оскільки саме за рахунок власного капіталу можуть покриватися збитки підприємства.

. Функція фінансування та забезпечення ліквідності. Внесками у власний капітал, разом зі спорудами, обладнанням, цінними паперами та іншими матеріальними цінностями, можуть бути грошові кошти. Вони можуть використовуватися для фінансування операційної та інвестиційної діяльності підприємства, а також для погашення заборгованості по позичках.

. База для нарахування дивідендів і розподілу майна. Одержаний протягом року прибуток або розподіляється та виплачується власникам корпоративних прав у вигляді дивідендів, або тезаврується.

. Функція управління та контролю. Згідно із законодавством власники підприємства можуть брати участь в його управлінні.

. Рекламна (репрезентативна) функція. Солідний статутний капітал (власний капітал) підприємства створює підґрунтя для довіри до нього з боку інвесторів.

Для формування власного капіталу підприємства можуть використовуватися будь-які майнові, корпоративні цінності, грошові кошти.

Забороняється використовувати для формування статутного капіталу товариства бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу. (рис. 1.2.1)

12.1. Порядок формування власного капіталу

Умовні позначення

Дозволено формування власного капіталу законодавством

Забороняється використовувати для формування власного капіталу

Таблиця 1.2.1 Структура власного капіталу ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод»

Читайте більше

Гроші сутність, функції та теорія виникнення
Все наше життя тісно пов`язане з використанням грошей. Ми звикли до грошей до такої міри, що сприймаємо їх як належне, і не підозрюємо, що в нашому гаманці лежить один із найвидатніших винаходів людської думки. Гроші виконують важливу економічну роль. Розмаїття формулювання суті грошей св ...

Міський бюджет пріоритети та механізми
Єдиним хорошим бюджетом є збалансований бюджет. Адам Сміт, 1776 р. Хорошим правилом є те, що бюджет ніколи не повинен бути збалансованим - крім моменту, коли надлишок, що стримує інфляцію, змінюється на дефіцит, щоб боротися зі спадом. Воррен Сміт, 1965 р. ...