Офшорні зони стали з'являтися в другій половині нашого століття. У першу чергу вони залучають клієнтів тим, що це вкрай сприятливий валютно-фінансовий режим, низький рівень оподатковування або його повна заміна на фіксований платіж. Ще одна обставина: високий рівень таємності будь-якої банківської і комерційної діяльності. А це - анонімність реальних власників компанії, можливість довірчого керування акціями офшорної компанії за допомогою місцевих номінальних власників.[6,ст.110]
Функціонування офшорних зон неможливе без створення в них офшорних компаній, під якими розуміють будь-яку форму ведення бізнесу, що отримала офшорний статус. Офшорна компанія може отримати пільги тільки у разі володіння нею іноземцями, а прибуток повинен вилучатися за межами юрисдикції, де компанія зареєстрована. Офшорній компанії заборонено вести підприємницьку діяльність у країні реєстрації, тому що в іншому випадку держава поставила би в нерівні умови місцеві фірм, порівняно з офшорними, які мають податкові пільги.
Створюючи офшорні компанії, власники можуть отримати наступні переваги: низькі ставки податків, відсутність контролю над обміном валют, можливість вільного використання валюти, рахунки в банках у різних валютах, недорога банківська система, прибуток у твердій валюті, володіння нерухомістю за кордоном тощо.[7,ст.40]
Офшорні схеми розроблені на основі використання можливостей, що надаються укладеними угодами про уникнення подвійного оподаткування. Офшорні операції дедалі частіше спираються не тільки на договори купівлі-продажу, але й на лізингові, комісійні, трастові, страхові та інші форми комерційних операцій. В Україні офшорним зонами можна також назвати вільні економічні зони, за допомогою яких досягається відкритість економіки нашої держави і стимулюється міжнародне економічне співробітництво за рахунок залучення іноземних інвестицій.
Основна мета створення компанії офшор полягає у мінімізації податків, що стягуються за принципом територіальності, оскільки більшість юрисдикцій офшор пропонує мінімальні ставки податків на прибуток для компаній офшорного статусу, тобто компаній, які не здійснюють діяльність у цій юрисдикції.
Компанія офшор може мати два статуси: статус не резидентної офшорної компанії та статус звільненої від податків резидентної компанії.
Статус не резидентної офшорної компанії передбачає, що компанія реєструється в цій юрисдикції; ніякі операції усередині цієї країни не веде й управляється з-за кордону іноземними директорами. Фактично такий статус дає змогу мати компанію, що існує тільки на папері, але з її допомогою можна проводити на цілком легальних підставах фінансові операції в межах внутріфірмової структури транснаціональної корпорації.
Нерезидента офшорна компанія сплачує основні податки в країнах - джерелах утворення своїх доходів за принципом територіальності своєї юрисдикції, а в країні реєстрації сплачуються тільки реєстраційні мита й щорічні фіксовані податки. У такий спосіб у юрисдикції, у якій зареєстрована фірма, можна акумулювати неоподатковувані за принципом резидентства доходи транснаціональної групи.
Статус звільненої від податків резидентної компанії надається компанії офшор у тому випадку, якщо вона належить нерезидентам, але управляється місцевими директорами, має на території юрисдикції свій офіс і веде офшорні операції.[11,ст.44]
Резидентній компанії податкові звільнення від прибуткових податків надаються тільки на офшорні операції. Така компанія, як правило, також сплачує щорічні податки за фіксованою ставкою або прибуткові податки за зниженою ставкою. При цьому вона має право на здійснення частини своїх операцій у країні інкорпорації, наприклад, може інвестувати доходи, отримані в інших країнах. У випадку одержання прибутку від джерел в країні реєстрації стосовно такої компанії застосовуються внутрішні, не пільгові ставки прибуткового податку. Основні дії з реєстрації підприємства, організації його взаємодії з адміністрацією офшорної зони здійснюються за допомогою секретарської компанії - сервісного центру, що спеціалізується на наданні послуг з реєстрації та організації роботи офшорних компаній.
Формування Державного бюджету України
Державні фінанси є основою економічного життя держави, зростання
матеріального добробуту населення. Переважна частина державних фінансових
ресурсів зосереджується в бюджетах різних рівнів, які створюють бюджетну
систему держави.
Бюджет завжди був важливим інструментом впливу на розвито ...
Міський бюджет пріоритети та механізми
Єдиним хорошим бюджетом
є збалансований бюджет.
Адам Сміт, 1776 р.
Хорошим правилом є те, що бюджет ніколи не повинен
бути збалансованим - крім моменту, коли надлишок, що стримує інфляцію,
змінюється на дефіцит, щоб боротися зі спадом.
Воррен Сміт, 1965 р.
...