Система оподаткування України

На сучасному етапі розвитку податкової системи України виникла необхідність оптимізувати механізм оподаткування доходів фізичних осіб. З цією метою 22 травня 2003 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-IV, набирає чинності з 1 січня 2004 року,а на даний момент діє Податковий Кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI [4].

На сьогодні частка надходжень від оподаткування фізичних осіб у чинній податковій системі України досить значна. У зв’язку з цим цілком логічно, що використання податку з доходів фізичних осіб може, на наш погляд, дещо стабілізувати діючу податкову систему держави.

У чинній податковій системі України при оподаткуванні фізичних осіб центральне місце займає податок з доходів фізичних осіб. Фізичні особи є платниками декількох податків і зборів і за певних умов закріплюються як платники по групі податків, що припускають змішаного платника. Проте, якщо можна так сформулювати, "чистих" видів податків у податковій системі України, де платниками виступають виключно фізичні особи, тільки два - податок з доходів фізичних осіб і податок на промисел. Звичайно, вони неоднакові й за значенням, і за розмірами податкових надходжень, і за змістом, і за часом існування.

Податок з доходів фізичних осіб є найважливішим у цій групі. Його значення зумовлюється як певною досконалістю, чіткістю, зрозумілістю механізму сплати, що відпрацьовувався тривалі періоди часу (до речі, податок з доходів фізичних осіб є одним з найдавніших у податковій системі України), так і розміром надходжень у бюджетні доход. Податок з доходів фізичних осіб, без сумніву, належить до категорії прямих, що стягуються в процесі придбання й накопичення матеріальних благ. Грошові відносини, регульовані податковим правом, виникають між державою і самим платником, який вносить податок безпосередньо в бюджет. З огляду на те, що прямі податки підрозділяються на особові (сплачуються з дійсно отриманого платником доходу і враховують фактичну платоспроможність платника) і реальні (податки, якими оподатковується не дійсний доход платника податків, а гаданий, середній, одержуваний у певних економічних умовах від того чи іншого предмета оподаткування, коли оподатковується насамперед майно) [11, с. 44-45], податок з доходів фізичних осіб належить віднести до прямого особового податку. І на наш погляд, останній є більш мобільним, динамічним, аніж інший різновид прямих майнових податків, орієнтованих і прив’язаних до стабільної, незмінної бази - вартості майна, яке розглядається як об’єкт оподаткування. Податок з доходів фізичних осіб орієнтовано на більш мобільні об’єкти регулювання - доходи, які можуть існувати або навіть зводитися практично до нуля.

Читайте більше

Зміст, структура та особливості формування доходів залізниць
Формування доходів великих виробничо-економічних комплексів значною мірою визначається складністю та збалансованістю їх організаційної структури, а також узгодженістю технологічних процесів організації виробництва продукції. На залізничному транспорті основним видом продукції є послуги з ...

Застосування акредитиву в мiжнародних формах розрахункiв
Форми безготівкових розрахунків розрізняються між собою видом застовуваних розрахуноквих документів та порядком їх обігу. На сьогоднішній день безготівкові розрахунки між господарюючими органами можуть здійснюватися в таких формах: платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, чеки, ...