Прийняття цього Закону має започаткувати формування комплексної системи законодавчих і нормативних актів державного фінансового контролю, а також забезпечити рівноправність норм державного фінансового контролю і норм інших галузей права (наприклад, фінансового), підвищити статус норм державного фінансового контролю. Ця обставина матиме важливе значення для розв'язання правових колізій, усунення протиріч чинного законодавства, спорів за участю органів державного фінансового контролю (наприклад, стосовно прийнятих ними рішень за перевірками).
У Законі мають бути регламентовані:
його цілі й завдання;
визначення основних понять;
сутність, значення, функції, цілі й завдання, елементи системи державного фінансового контролю;
принципи, вимоги, критерії ефективності державного фінансового контролю;
види державного фінансового контролю в розрізі його класифікаційних ознак: типи, форми (в тому числі визначення понять ревізії, перевірки тощо), методи (прийоми, способи чи засоби його здійснення);
суб'єкти, об'єкти, предмети державного фінансового контролю (розширений опис);
органи державного фінансового контролю, їх структура, взаємовідносини, основні моменти взаємовідносин з органами влади й управління;
система нормативно-правового забезпечення державного фінансового контролю;
питання стандартизації державного фінансового контролю;
науково-дослідницька й навчальна база державного фінансового контролю.
У Законі України "Про державний фінансовий контроль" всі органи державного фінансового контролю в Україні доцільно законодавче розмежувати на:
органи загальної компетенції, які здійснюють контроль щодо достатньо широкого кола об'єктів і питань відповідно до сфер своєї діяльності. Такими органами, зокрема, є: Рахункова палата, ГоловКРУ, контрольні органи, створені при державних адміністраціях, органи державного фінансового контролю, що здійснюють окремі функції фінансового контролю, тощо;
органи державного фінансового контролю галузевої компетенції (здійснюють контроль у конкретних галузях). Здебільшого це органи державного фінансового контролю у складі міністерств, відомств та інших органів державної влади й управління, що здійснюють державний фінансовий контроль у певних галузях чи видах діяльності (Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, Національний банк України тощо);
З метою вдосконалення й розвитку незалежного фінансового контролю доцільно прийняти в новій редакції Закон України "Про Рахункову палату", чітко визначивши в ньому спрямованість її основної діяльності: Рахункова палата здійснює незалежний системний контроль за формуванням і використанням державних фінансових, матеріальних та інших ресурсів, золотовалютних резервів, державної власності (майнових і немайнових активів і пасивів держави).
З метою забезпечення незалежності Рахункової палати при виконанні покладених на неї функцій потрібно визначати і встановлювати обсяги фінансування для забезпечення діяльності Рахункової палати безпосередньо Верховною Радою України в Державному бюджеті України на підставі бюджетного запиту Рахункової палати.
Підставою для прийняття такого рішення є те, що Рахункова палата конституційне має бути незалежним від виконавчої влади з усіх питань діяльності, включаючи питання фінансування та встановлення посадових окладів працівникам, органом державної влади, підзвітним лише Верховній Раді України.
Оподаткування підприємства
Податки є необхідною ланкою економічних відносин в суспільстві з
моменту виникнення держави. Теорія оподаткування оформилася в останній третині
вісімнадцятого століття. Її творцем можна назвати шотландського економіста і
філософа А. Сміта.
З одного боку наука про податки - окрема галуз ...
Інвестиції у формі капітальних вкладень
Капітальні
вкладення - інвестиції в основний капітал, зокрема видатки нове будівництво,
розширення, реконструкцію і технічне переозброєння діючих підприємств,
проектно-пошукові роботи, будівельно-монтажні роботи щодо спорудження будинків
та споруд й комунікацій до них та інші витрати кап ...