травня 2003 року Верховна Рада України прийняла принципово новий у системі оподаткування закон, який серйозно диференціював правила оподаткування фізичних осіб залежно від доходу. Цей документ містив чимало новаторських позицій, які стосуються кожного громадянина, оскільки йшлося в ньому про запровадження радикально нових схем і принципів в оподаткуванні доходів фізичних осіб.
З 1 січня 2004 року законодавчий простір нашої держави почав керуватися новими правилами оподаткування доходів фізичних осіб. Саме з цієї дати на зміну Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян” від 26. 12.1992 року № 13-92 прийшов Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 року № 889-ІV.
Головною метою прийнятої системи законодавства з питань оподаткування доходів фізичних осіб було істотне зниження податкового тиску через зменшення ставки податку та розширення бази оподаткування. Закон, працюючи на принципи зменшення податкового тиску та розширення бази оподаткування, всебічно сприяв збереженню захисту бюджетних інтересів. [21, с. 65-68]
Більшість учених-економістів вважає, що податок на доходи фізичних осіб виконує функцію перерозподілу доходів громадян. Тому переважна більшість дискусій рід час розроблення та прийняття Закону "Про податок з доходів фізичних осіб” виникала при визначенні оптимальної ставки, за якою б оподатковувалися доходи кожного пересічного громадянина України. В Законі було встановлено єдину ставку податку: з 1 січня до 31 грудня 2006 р. вона становила 13%, а з 1. 01.2007 р. - 15%. Проте окремі види специфічних доходів оподатковувалися за своїми ставками. Так, максимальна ставка податку - 26% (з 1. 01. 07 - 30%) встановлено для доходів нерезидентів, доходів, отриманих як призи, а також у вигляді спадщини від спадкодавця - іноземця. Тобто було запропоновано змінити систему оподаткування з прогресивної на пропорційну. Єдина ставка оподаткування спростила механізм справляння податку, хоча й не відповідала, на думку деяких економістів, законодавчо закріпленому принципу соціальної справедливості в оподаткуванні. Позитивом було також і те, що поміркована ставка оподаткування доходів фізичних осіб повинна сприяти вихованню правової культури у платників податків, змінити думки і ставлення громадян до податкового законодавства, допомогти їм усвідомити обов’язковість сплати податків. В умовах активного розвитку приватного сектору економіки застосування максимальної ставки оподаткування у розмірі 15 (13) % сприяло розвитку підприємницької діяльності громадян. Запропоновану Законом ставку можна вважати позитивним кроком ще й тому,що ефективність чинної сорокавідсоткової верхньої ставки прибуткового податку була дуже малою. Помірний податковий тягар - це один із економічних методів виведення з тіні як значної частини підприємців, так і фінансових ресурсів. [16, с. 55-56]
Зниження ставки не могло не позначитися на розмірі сплачуваного податку, тому законодавці значно розширили перелік доходів, які підлягають оподаткуванню.
Законом уведено низку нових термінів, що не лише наблизили Україну до європейських стандартів, а й привнесли нововведення у порядок обчислення об’єкта оподаткування. Так, центральне місце посідає податковий агент - особа, відповідальна за нарахування податку і внесення його до бюджету. Залежна від ситуації податковим агентом можуть виступати як юридичні особи, так і фізичні, що використовують найману працю. Тому фізичні особи, що отримують протягом року доходи винятково від податкових агентів, звільняються від потреби подання річної декларації. Об'єктом оподаткування в цьому разі виступає місячний оподатковуваний дохід.
Бюджетування та контролінг на підприємстві
Останнім часом підприємства найчастіше застосовують систему бюджетного
планування, яка впроваджується з метою економії фінансових ресурсів, скорочення
невиробничих витрат, більшої гнучкості в управлінні і контролі за собівартістю
продукції, а також підвищення точності планових показників. ...
Страхування відповідальності позичальників за неповерненя кредиту
У взаємному зв’язку між кредитором і позичальником предмет їх спільного
інтересу - кредит – породжує різні правничо-економічні ситуації: для боржника –
зобов‘язання повернути позичені ресурси , а для кредитора право вимагати їх
повернення у попередньо узгоджених обсязі і терміні.
Неви ...