Важливим додатковим елементом податку, який однаково позитивно чи негативно впливає на ставку та об'єкт оподаткування, є податкові пільги[2].
Виділяють такі форми пільг: звільнення окремих платників від сплати податку; неоподаткований мінімум доходів; зниження податкових ставок; податковий кредит; вилучення із об'єкта оподаткування; прискорена амортизація основних засобів.
Багатовекторна спрямованість фіскальної політики держави та притаманних їй напрямів реалізації створюють передумови для широкого застосування різноманітних податкових пільг, класифікацію яких наведено у таблиці. (Додаток 1).
Використання податкових пільг у процесі оподаткування повинно відповідати низці вимог. По-перше, кожна пільга може використовуватися в межах сплати того чи іншого податку, як безпосередній його елемент. По-друге, метою звільнення від оподаткування є створення сприятливих умов для певних платників, галузей і форм господарювання, з діяльністю яких пов'язане досягнення відповідних суспільних пріоритетів. По-третє, використання податкових пільг повинно виступати у ролі ефективних тактичних інструментів втручання в розподільчі процеси шляхом маневрування формами організації фінансових відносин. По-четверте, застосування пільгових режимів треба здійснювати на всій території країни незалежно від наявності вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку. Найважливішим у сенсі практичного використання є класифікаційний поділ податкових пільг за елементами податку:
● звільнення від сплати податків окремих категорій платників;
● коригування (зменшення) об'єкта оподаткування;
● коригування (зменшення) податкової бази;
● диференціація податкових ставок;
● зменшення податкового зобов'язання;
● використання спеціальних методів податкового обліку;
● продовження термінів податкового періоду;
● відстрочка та розстрочка сплати податків;
● податковий кредит.
Основними видами податкових пільг є: звільнення, вилучення, знижки і податковий кредит.
Залежно від того, на зміни якого з елементів структури податку - об'єкта оподаткування, податкової бази чи ставки податку - спрямована пільга, роблять поділ пільг на три групи:
вилучення;
знижки;
податкові кредити.
Вилучення - вид пільги в галузі оподаткування, яка полягає у виділенні окремих складових частин із загального об’єкта оподаткування з метою зменшення на їхню величину об’єкта при нарахуванні та сплаті податку.
Цей вид пільги характеризується тим, що механізм надання пільг проектується на об’єкт оподаткування, що безпосередньо зменшується. Подібні зменшення об’єкта з метою оподаткування можна класифікувати:
а) за видами платників:
· повні - надаються всім платникам;
· часткові - надаються певним категоріям платників;
б) за термінами:
· постійні - діють постійно протягом тривалого періоду часу;
· тимчасові - діють протягом визначеного, заздалегідь обмеженого періоду (підприємства з іноземними інвестиціями);
· надзвичайні - надаються в зв’язку з появою певних раптових обставин;
в) за елементами об’єкта:
· майнові - відрахування визначеної частини оподатковуваного майна;
· прибуткові відрахування - застосовуються до частини доходу платника залежно від виду діяльності.
Знижка - вид пільги в галузі оподаткування, що зменшує суму податку на певні величини. Сукупність цих величин, що складають основу знижки, визначається сумою витрат платника, що їх законодавець виводить з-під оподаткування шляхом зменшення на еквівалентну суму податкової бази. У такий спосіб реалізується зацікавленість суспільства у певній діяльності платника, стимулюються його витрати у запланованому напрямі.
Тут можна застосувати таку класифікацію відрахувань (вилучень) в галузі оподаткування (за видами платників; за термінами; за елементами податкової бази):
а) лімітовані знижки, розмір яких обмежено прямо чи опосередковано;
б) нелімітовані знижки, за яких податкову базу може бути зменшено на всю суму витрат платника податків.
Податкові кредити - це пільги, спрямовані на зменшення податкової ставки або податкового окладу. Об'єктом в даному випадку виступає обчислена сума податку, а не доходи або видатки платника.
Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і в період усього терміну її дії самостійно, без попереднього повідомлення податкових органів.
Державний бюджет і бюджетна політика
Із
визначенням України самостійною ринковою орієнтованою державою з усією
важливістю постають проблеми створення і функціонування власної бюджетної
системи, що передбачають:
·
виділення
ланок бюджетної системи;
·
наповнення
бюджетів, розподіл податків і зборів між ...
Побудова моделі вибору фінансової стратегії підприємства
В
умовах перехідної економіки діяльність підприємств вимагає адаптації до
специфічних умов зовнішнього середовища, забезпечення стабільності фінансового
стану, загальної ринкової стійкості. В даний час економічна ситуація в Україні
ускладнюється платіжною кризою, зниженням прибутковості ...