У багатьох працях зарубіжних вчених другої половини ХХ століття (Еспінг-Андерсен, Косрнен, Шарп, Гоф та ін.) підкреслюються соціальні проблеми, які постали перед соціал-демократичними та консервативно-корпоратиськими державами Європи внаслідок глобалізації світової економіки. Серед них:
Ø зростання безробіття в результаті переміщення капіталу з регіонів і країн з високим рівнем податків (кошти від яких призначені для соціальних цілей);
Ø приховування доходів від оподаткування на всіх рівнях;
Ø нестача коштів для реалізації пенсійних програм тощо.
У деяких соціал-демократичних державах добробуту (наприклад, у Швеції) були спроби зберегти вірність політиці добробуту через створення робочих місць у державному секторі, але в довготривалому періоді ефективність подібної політики викликає дуже великі сумніви. В той же час ліберальні держави добробуту енергійно розпочали регуляцію і практику зменшення заробітної плати, щоб залучити глобальні інвестиції у створення робочих місць з низькою оплатою праці. Прихильником цієї стратегії виступають США, які відкрили свої кордони для низькооплачуваних працівників з країн третього світу. У консервативно-корпоратистських режимах (наприклад, у Німеччині) ліквідували робочі місця у непродуктивних секторах і фактично обрали стратегію безробіття і зростання, за якої кошти інвестують у високопродуктивні фірми. Це, природно, призводить до розшарування суспільства. Подібні процеси будуть характерними і для України при її вступі до Світової Організації Торгівлі (СОТ), оскільки значне безробіття очікується передусім у вугільній промисловості та сільському господарстві. Ці галузі є найменш конкурентоздатними через низьку продуктивність праці і поки захищаються надвисокими ввізними митами, які Україні доведеться відмінити при вступі до СОТ. [29].
Виходом із вказаної ситуації, на думку зарубіжних дослідників, можуть бути два варіанти дій або стратегій. Перший - це дотримання стратегії низьких ставок зарплатні, низьких соціальних витрат та нерівності. Другий - це інвестування у політику добробуту, яка дасть виграш у продуктивності, але призведе до значного безробіття. Ймовірним результатом обох буде розшарування робочої сили як у світовому масштабі, так і в межах однієї країни. Тому предметом серйозних дискусій у розвинутих країнах останніми роками стали альтернативні стратегії соціальної політики у сфері підтримання рівня доходів. Разом з тим, як вважають багато провідних вчених Заходу, глобалізація світової економіки назавжди поклала край тим умовам, які породили всезагальні соціал-демократичні або консервативно - корпоратистські держави добробуту. За даними досліджень російськими вченими динаміки розвитку провідних економік світу наприкінці ХХ - початку ХХI століття перспективу в майбутньому матимуть країни з ліберальною моделлю економіки, де кожний громадянин (а не держава) самостійно відповідатиме за рівень свого добробуту. Ця модель дозволяє скоротити державні витрати і збільшити фінансові ресурси підприємницьких структур, чого поки, на жаль, не спостерігається в Україні. Крім того, як свідчать дані контролюючих структур, державні видатки у нашій країні використовуються недостатньо ефективно.[27].
В цілому, треба пам’ятати, що національну соціальну політику дедалі більше визначають глобальна економічна конкуренція та міжнародні організації. По своїй суті національна політика набуває виразніших транснаціональних ознак, і тепер її слід розглядати як глобальний перерозподіл ресурсів, соціальне регулювання, соціальне забезпечення нових можливостей.
Економічна суть і функції бюджету
Проведення ринкових реформ та трансформацій значною мірою
залежить від стану фінансів держави та її складової - бюджету.
Державний бюджет є найважливішим засобом, через який держава
здійснює розподіл і перерозподіл внутрішнього продукту. Саме через бюджет
держави відтворюється вся баг ...
Оподаткування доходів громадян
В умовах ринкової економіки важливим питанням, пов`язаним із
ефективністю виробництва і загальним економічним розвитком країни є правильна
побудова і організація податкових відносин господарюючих суб`єктів і громадян з
державою.
Податки повинні стати суттєвим важелем державного регулюв ...