Одним з найважливіших завдань у період трансформації економіки є створення сприятливих умов для залучення інвестиційних ресурсів. При цьому найбільш важливим індикатором, що показує рівень розвитку ринкових відносин в економіці, є ступінь розвитку фондового ринку. У країнах з перехідною економікою фондовий ринок є одним з найважливіших елементів ринкових відносин, що обумовлено, насамперед, втратою позицій державної власності, масовою приватизацією майна державних підприємств шляхом їхнього акціонування. Даний процес обумовив розвиток первинного ринку цінних паперів в Україні й перехід до нового якісного етапу розвитку - появі вторинного ринку, що зробив можливим обіг цінних паперів їхніми власниками.
У науковій економічній літературі останніх років досить значна увага приділялась ролі фінансових інструментів з фіксованою прибутковістю, як одним з найкращих капіталовкладень в умовах фінансової нестабільності. Особливостям розвитку сучасного ринку корпоративних боргових інструментів приділяється значна увага у монографіях таких відомих західних ідеологів фондового ринку, як Тьюлз Р., Айрес М., Худрі М., Гарфілд Д. Процес становлення та розвитку ринку українських корпоративних облігацій досить детально розглядався у працях А. Пересади, Ю. Шевченка, В. Павлова, І. Пилипенко.
Дати визначення певному феномену означає окреслити ті ознаки, які дозволяють відмежувати його від усіх інших. Таким чином, для того, щоб визначити поняття «корпоративна облігація», необхідно включити до нього таку кількість ознак, якими можна було б відмежувати його з-поміж усіх інших видів облігацій та цінних паперів, визначених Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок».
Корпоративна облігація - це борговий цінний папір, випущений суб’єктом господарювання для залучення грошових коштів з фінансового ринку на розвиток власного бізнесу, який свідчить про зобов’язання емітента перед власником облігації виконати всі положення умов випуску даного цінного паперу. Такі умови, викладені у проспекті емісії - документі, який подається емітентом на реєстрацію в держаний орган, що здійснює регулювання ринку цінних паперів, є уніфікованими для всіх потенційних покупців облігацій цього випуску.
Проспект емісії може складати з себе досить складне сплетіння визначень, що формують риси боргового інструменту, але його ключові положення є відносно простими:
• емітент зобов’язується по закінченню терміну обігу (або життя) облігації повернути її власнику номінальну вартість такого цінного паперу;
• крім того, емітент зобов’язується виплачувати держателю відсотки з певною періодичністю (скажімо, щокварталу чи один раз на півроку) протягом всього терміну обігу облігації або виплатити цю суму відсотків гуртом в останній день обігу одночасно з поверненням власнику номінальної вартості облігації. Недотримання емітентом вищевказаних зобов’язань свідчить про його нездатність обслуговувати власні борги (в термінах ринку говорять, що компанія оголосила дефолт) і для держателів таких облігацій стягнення коштів з боржника здійснюється за допомогою судового рішення про банкрутство емітента. Власники облігацій, як кредитори, мають першочергове право у порівнянні з акціонерами на задоволення їх вимог до майна збанкрутілої компанії. Їх права також можуть бути задовільнені раніше прав інших кредиторів, якщо облігації мали певне забезпечення. [2]
Оподаткування доходів громадян
В умовах ринкової економіки важливим питанням, пов`язаним із
ефективністю виробництва і загальним економічним розвитком країни є правильна
побудова і організація податкових відносин господарюючих суб`єктів і громадян з
державою.
Податки повинні стати суттєвим важелем державного регулюв ...
Фінансові результати діяльності підприємств, їх зміст і склад, порядок розрахунку, та використання
В
наш час багато які економісти схильні бачити головну причину нинішньої
економічної кризи в Україні у непослідовності проведення економічних реформ,
частих змінах економічного курсу та складу уряду. Безумовно,
така точка зору не позбавлена об'єктивності, однак на мою думку, сучасна
еко ...