Становлення української гривні

Основна робота над створенням і впровадженням національної грошової одиниці була покладена на Національний банк України і його першого Голову Правління - професора Володимира Павловича Матвієнка. Проводилась вона в безпрецедентно складних політичних і економічних умовах розпаду загальносоюзного економічного простору, при відсутності фінансових можливостей, практичного досвіду роботи центрального банку незалежної держави, відповідних фахівців. Розуміючи, що « .національні гроші - одна з провідних ознак незалежності», В.П. Матвієнко, в той же час, застерігав від поспішного, непоміркованого введення гривні. За його безпосередньої участі розроблялася зважена концепція поетапної (карбованець+купон=гривня) грошової реформи. Значна увага в концепції приділялася створенню сприятливих умов для запровадження нових грошей, а після їх введення - стабілізації обігу. Зокрема, необхідною передумовою введення гривні визначалось створення валютних резервів, нагромадження золотого запасу, без якого гривня легко могла перетворитися на звичайний папірець.

Історична назва «гривня» повернулася в Україну у вересні 1996 року - внаслідок здійснення грошової реформи та введення в обіг національної грошової одиниці.Робота з виготовлення українських грошей розпочалася в квітні 1991 року за двома напрямами: розробка дизайну та виготовлення купюр і монет. Дизайн гривень був розроблений українськими художниками Василем Лопатою та Борисом Максимовим під безпосереднім керівництвом В. П. Матвієнка Вже в вересні року, після розгляду і схвалення Верховною Радою , був запланований випуск банкнот номіналами 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100, 200 гривень.

Згідно з постановою Президії Верховної Ради України «Про затвердження назви і характерних ознак грошової одиниці України» від 10 грудня 1991 року Національний банк України встановлював детальні ознаки купюр всіх номіналів, а Голова Правління НБУ отримав повноваження підпису до друку зразків банкнот.

березня року були затверджені номінали монет: 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20, 25, 50 копійок і 1 гривня. Монети номіналом 3, 15 та 20 копійок в обіг випущені не були.

листопада 1991 року Президія Верховної Ради України прийняла постанову «Про національну валюту в Україні». Цим документом передбачалось введення в обіг на території України національної валюти в І півріччі 1992 року. Тому заходи з виготовлення гривні здійснювались у прискореному темпі. Ще 23 жовтня 1991 року було підписано контракт з «Кенедієн Банкнот Компані» на виготовлення гривні. Проте достатніх потужностей для якісного друку щонайменше 1,5 млрд. необхідних банкнот фірма не мала.За згодою Леоніда Кравчука , 18 січня 1992 року у Києві було укладено контракт з англійською фірмою «Томас Де Ла Рю». Від Національного банку його підписав тодішній голова НБУ В. П. Матвієнко. Він же затвердив до друку купюри номіналом 50 і 100 гривень.Хоча гривня була виготовлена вчасно, складна економічна ситуація вимагала введення перехідних грошей, які б прийняли на себе тиск інфляції і загрозу неплатежів. Виготовлені тоді купоно-карбованці виконали функцію таких грошей, забезпечивши виплати зарплат шахтарям, пенсіонерам, державним службовцям. Це дало змогу уникнути дефіциту грошових знаків, який виник при виході України з рублевої зони.

Паралельно з виготовленням гривні здійснювались заходи з впровадження власних потужностей для друкування грошових знаків і цінних паперів . 18 вересня 1991 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про створення потужностей з виготовлення національної валюти і цінних паперів». Згідно з цією постановою Національний банк створив дирекцію з будівництва необхідних об'єктів. Були укладені угоди з провідними світовими виробниками найсучаснішого обладнання з виготовлення грошей, яке і стало технічною базою для друку гривні на вітчизняному Банкнотно-монетному дворі . Таким чином, були закладені основи для самостійного випуску українською державою власних грошових знаків.

Читайте більше

Фінансові аспекти управління капітальними інвестиціями
Україна сьогодні знаходиться на шляху всебічних економічних перетворень. За таких умов, налагодження стабільного інвестиційного процесу є справою особливого значення. Становлення і розвиток ринкової системи господарювання потребують принципово нових підходів до організації управління ...

Фінансові проблеми Пенсійного фонду України
Актуальність теми дослідження. Теоретичні та методологічні аспекти реформування та розвитку пенсійних систем, упровадження принципу накопичення в системи пенсійного забезпечення, в тому числі і в недержавному пенсійному забезпеченні розглядаються багатьма зарубіжними та вітчизняними ...