Збільшення бюджетного дефіциту на 1 відсоток відповідно призводить до зменшення приватних інвестицій, і, отже, це призводить до зниження темпів росту основних засобів економіки, викликає зростання позичкового відсотка, перешкоджає зниженню високих процентних ставок. [7]
Дійсно, з одного боку бюджетний дефіцит - небажане для держави явище: його фінансування на основі грошової емісії гарантовано веде до інфляції, за допомогою неемісійних коштів - до зростання державного боргу. З іншого боку, він може бути пов’язаний із необхідністю здійснення великих державних вкладень у розвиток економіки, і тоді дефіцит не є відображенням кризових процесів, а скоріше стає наслідком прагнення держави забезпечити прогресивні зрушення в структурі суспільного відтворення. Природно, що після набутого досвіду бюджетний дефіцит сприймався громадськістю як украй негативне явище, і його роздування депутатами і міністрами, як правило, ставало приводом для тотальної критики.
Однак частина економістів (в основному, прихильників кейнсіанської парадигми) звертає увагу на позитивний вплив, який може мати на економіку політика дефіцитного фінансування. З цього погляду, дефіцитне фінансування розширює сукупний попит, що у свою чергу детермінує зростання виробництва й зайнятості. Потрібно зазначити, що державні бюджети західних країн із розвиненою ринковою економікою продовжують залишатися хронічно дефіцитними.[12]
Бюджетні дефіцити значно посилюють напруження на ринку позичкових капіталів, спричиняють зростання позичкового відсотка, перешкоджають зниженню високих процентних ставок. Резонанс від таких дій урядів багатьох» країн виходить за межі національної політики. Наприклад, високий позичковий відсоток, встановлений у США в середині 80-х років, викликав значний відплив капіталів із Західної Європи. За оцінками західних економістів, нині США поглинає до 15% усіх нагромаджень капіталістичного світу.
Намагаючись перешкодити відпливу капіталу, західноєвропейські країни також змушені підвищувати процентні ставки, що призводить до зменшення фінансової можливості національної промисловості щодо розширення виробництва. Так, за даними Конференції британської промисловості, збільшення процентних ставок на 1 % обходиться промисловості в 250 млн. фунтів стерлінгів на рік. Високі процентні ставки, в свою чергу, негативно позначаються на валютній сфері, призводять до подорожчання товарів за кордоном, отже, ведуть до скорочення виробництва на експорт, збільшення пасивного торгового балансу, викликають негативні наслідки на ринку праці. Заданими американських економістів, кожний мільярд доларів дефіциту зовнішньої торгівлі призводить до втрати 52 тис. робочих місць. Економічні збитки в експортних галузях негативно позначаються на банківській системі, внаслідок чого деякі банки зазнають банкрутства.[10]
Довгострокові наслідки державного дефіциту пов'язані з його впливом на нагромадження капіталу і споживання майбутніх поколінь, тобто на довгострокове економічне зростання, виникає державний борг. Його накопичення і підвищення процентних ставок у довгостроковому періоді призводить до заміщення приватного капіталу державним боргом. Це відбувається внаслідок того, що при зростанні процентних ставок приватні інвестиції скорочуються, і приватні заощадження починають розміщуватися в державні боргові зобов'язання. Зростання боргу зменшує виробничі потужності, призначені майбутньому поколінню, отже, воно буде мати нижчий рівень доходу.
Для того, щоб фінансувати державний борг, який виник внаслідок дефіциту, збільшують податки. А це, як відомо, - один із способів отримання достатніх доходів для виплати відсотків сплати загальної суми державного боргу. Якщо одночасно із заміщенням приватного капіталу зростають податки, то відбувається подальше скорочення виробництва. До довгострокових наслідків боргу належить і негативний вплив податків на економічні стимули. Збільшення податків депресивно впливає на стимули до праці, до інновацій та інвестування.
Отже, до соціальних та економічних наслідків дефіциту можна віднести:
· дезорганізація господарства, нанесення серйозних економічних збитків як великому, так і малому бізнесу, насамперед через невизначеність ринкової кон'юнктури;
· виникнення внутрішнього і зовнішнього боргу;
· заважає проведенню ефективної макроекономічної політики;
· нерівномірно зростають ціни, що підсилює диспропорцію між галузями економіки, спотворюючи структуру споживчого попиту;
· ціна перестає виконувати головну свою функцію у ринковому господарстві - бути об'єктивним економічним сигналом:
Інвестиційна діяльність підприємства та її ефективність
У
сучасній Україні особливо важливого значення набуває активація інвестиційної
діяльності, оскільки без неї неможливо здійснити прогресивні зрушення в
економіці, підвищити конкурентоспроможність та загалом забезпечити сталий
соціально-економічний розвиток держави.
Проблемам
інвестиці ...
Планування бюджету фірми й операційний аналіз її діяльності
Фінансовий
менеджмент - це наука управління фінансами підприємства, направлена на
досягнення його стратегічних і тактичних цілей. Останні ж є індивідуальними для
кожного суб’єкта, що господарює. Новий складний етап формування ринкової
економіки в нашій країні породив потребу у досліджені ...