Інвестиції у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів здійснюються у формі капітальних вкладень.
До складу державних капітальних вкладень входять:
- будівельно-монтажні роботи;
- проектно-пошукові роботи;
геолого-розвідувальні роботи;
придбання устаткування й інвентарю;
інші капітальні роботи
По джерелах фінансування державні капітальні вкладення діляться на централізовані й децентралізовані.
Централізовані капітальні вкладення мають такі джерела фінансування:
кошти Державного бюджету;
кошти місцевих бюджетів;
- державні цільові фонди (інвестиційний, інноваційний і інші);
- державні позики.
Децентралізовані капітальні вкладення фінансуються за рахунок:
- власних коштів державних підприємств (амортизаційних відрахувань і чистого прибутку);
- коштів міністерств і відомств;
позики комерційних банків;
емісії акцій і т.д.
По формах відтворення державні капітальні вкладення діляться на:
нове будівництво;
- розширене виробництво;
- реконструкцію;
технічне переоснащення.
Видатки на фінансування капітальних вкладень здійснюються з бюджету розвитку відповідних бюджетів у межах затверджених сум через розпорядників коштів у міру надходження доходів. За умови невиконання дохідної частини відповідного бюджету видатки на капітальні вкладення фінансуються по залишковому принципі.
Приватні інвестиції направляються в ті галузі виробництва, які мають високий прибуток, або є гарантія, що впровадження в них новітніх технологій дасть можливість одержати високі прибутки. Державні інвестиції направляються, як правило, на пріоритетні напрямки розвитку виробництва через бюджет або довгострокові кредити.
Державне регулювання інвестиційної діяльності здійснюється з метою реалізації економічної, науково-технічної політики.
Сутність державного регулювання інвестиційної діяльності полягає в наступному:
- керуванні державними інвестиціями;
- регулюванні умов інвестиційної діяльності;
контролі за її здійсненням всіма інвесторами й учасниками інвестиційної діяльності.
Керування державними інвестиціями здійснюють державні й місцеві органи влади й керування. Сюди включають планування, визначення умов і виконання конкретних дій по інвестуванню бюджетних і позабюджетних коштів.
Регулювання умов інвестиційної діяльності здійснюється за допомогою наступних важелів:
- системи податків з диференціацією суб'єктів і об'єктів оподатковування, податкових ставок і пільг. З метою регулювання інвестиційного попиту Верховною Радою України може вводитися диференціальний податок на інвестиції;
- проведення кредитної й амортизаційної політики, у тому числі шляхом прискореної амортизації основних фондів. Пільги по амортизації можуть встановлюватися диференційовано для окремих галузей і сфер економіки, елементів основних фондів, видів устаткування;
надання фінансової допомоги у вигляді дотацій, субсидій, субвенції, бюджетних позик на розвиток окремих регіонів, галузей, виробництв;
державних норм і стандартів;
антимонопольних заходів;
роздержавлення й приватизації власності;
визначення умов користування землею, водою й іншими природними ресурсами;
політики ціноутворення;
проведення експертизи інвестиційних проектів;
Основні напрямки реалізації видатків державного бюджету України
Бюджет
та бюджетна система загалом відноситься до тієї сфери суспільного життя, що
безпосередньо стосується інтересів всіх і кожного. В бюджеті будь-якої країни
відбиваються важливі економічні, соціальні, політичні проблеми життя
суспільства і людини.
Актуальність
обраної для дослід ...
Земельне оподаткування в Україні
Курсова робота присвячена теоретичному осмисленню актуальної
проблеми у сфері земельного оподаткування, а також обґрунтовані шляхи її
практичного розв’язання, виконані на основі ретельно проведеного аналізу
статистичного матеріалу.
Актуальність теми дослідження. В умовах формування в У ...