У сучасних умовах наука стає безпосередньо виробничою чинністю, головною умовою розвитку науково-технічного прогресу й на його основі ріст ефективності суспільного виробництва.
Науково-дослідні організації загальнонаукового профілю перебувають у віданні НАН України й займаються розробкою теоретичних проблем, які мають загальнодержавне значення. До галузевого належать науково-дослідні, конструкторські, проектно-конструкторські й технологічні організації, підлеглі різним міністерствам і відомствам, які займаються розробкою проблем прикладного характеру.
Організаційні й економічні принципи, на які ґрунтується науково-технічна політика, закріплені в Законі України "Про наукову й науково-технічну діяльність" від 1 грудня 1998 року. Відповідно до цього закону держава забезпечує фінансування й пріоритетне матеріально-технічне забезпечення фундаментальних досліджень, довгострокових державних науково-технічних програм.
Закон України "Про пріоритетні напрямки розвитку науки й техніки" від 11 липня 2001 року визначає правові, фінансові й організаційні основи цілісної системи формування й реалізації пріоритетних напрямків розвитку науки й техніки в Україні. Такі напрямки формуються на п'ять років на підставі прогнозу розвитку науки й техніки і є складовою прогнозу економічного й соціального розвитку України на середньо-терміновий період.
Реалізація пріоритетних напрямків розвитку науки й техніки здійснюється через систему державних наукових і науково-технічних програм, а також державне замовлення на науково-технічну продукцію.
Формування переліку державних наукових і науково-технічних програм забезпечується спеціально вповноваженим центральним органом виконавчої влади в сфері наукової й науково-технічної діяльності.
Пріоритетні напрямки розвитку науки й техніки і їхня обґрунтованість подаються Кабінетом Міністрів України у Верховну Раду України кожні п'ять років до першого березня останнього року дії попередніх пріоритетних напрямків розвитку науки й техніки.
Кабінет Міністрів України на підставі затверджених Верховною Радою України пріоритетних напрямків розвитку науки й техніки організовує розробку державних наукових і науково-технічних програм у порядку, певному законодавством України.
Державні наукові й науково-технічні програми затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Обсяг коштів на фінансування державних наукових і науково-технічних програм по пріоритетних напрямках науки й техніки затверджується законом про Державний бюджет України на наступний рік у розмірі не менше 30 відсотків загального обсягу фінансування видатків на науку з Державного бюджету України.
Обсяги фінансування наукових і науково-технічних програм визначаються законом про Державний бюджет України окремо по кожному пріоритетному напрямку розвитку науки й техніки.
Визначаються такі пріоритетні напрямки розвитку науки й техніки на період до 2010 року:
- фундаментальні дослідження з найважливіших проблем природних, суспільних і гуманітарних наук;
- формування демографічної політики, розвиток людського потенціалу, цивільного суспільства;
збереження навколишнього середовища;
нові біотехнології, діагностика й методи лікування найпоширеніших захворювань;
нові комп'ютерні кошти й технології інформатизації суспільства;
новітні технології й ресурсозберігаючі технології в енергетику, промисловості й агропромисловому комплексі;
нові матеріали.
Верховна Рада України як суб'єкт державної науково-технічної політики:
- визначає основні цілі, напрямки, принципи державної науково-технічної політики й правові основи функціонування науково-технічної сфери;
- встановлює обсяги бюджетного фінансування наукових досліджень і розміри державного резерву матеріально-технічних і сировинних ресурсів для забезпечення науково-технічної діяльності;
затверджує пріоритетні напрямки розвитку науки й техніки, перелік національних науково-технічних програм і обсяги фінансування по кожнійій з них на весь строк виконання із щорічним уточненням у бюджеті;
створює систему кредитно-фінансових, податкових і митних регуляторів у науково-технічній сфері.
Науково-технічну політику здійснює Уряд України. До його компетенції належить:
- здійснення в межах, певних відповідними законодавчими актами, функцій розподілу коштів бюджету, призначених для фінансування наукових досліджень, Державного інноваційного фонду й інших державних фондів;
- визначення порядку формування й використання позабюджетних фондів для науково-технічної діяльності;
створення на основі чинного законодавства економічних, правових і організаційних механізмів, які стимулюють діяльність підприємств, об'єднань і організацій щодо прискорення науково-технічного прогресу;
організація розробки національних і державних науково-технічних програм, формування органів керування й механізму реалізації програм, контроль за їхнім виконанням;
Оцінка ефективності лізингу як форми фінансування діяльності підприємства
Система фінансового забезпечення інвестиційного процесу складається з
органічної єдності джерел фінансування інвестиційної діяльності та методів
фінансування.
Метод фінансування інвестицій - це механізм залучення інвестиційних
ресурсів з метою фінансування інвестиційного процесу. До ме ...
Оцінювання імовірності банкрутства підприємства в системі управління фінансовою діяльністю (на прикладі ПАТ Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів)
В
умовах сучасної економіки України банкрутство вітчизняних підприємств є
істотною проблемою. Воно призводить до істотних негативних наслідків окремого
суб'єкта господарювання через збитковість підприємства, затримку чи невиплату
заробітної плати робітникам, втрату робочих місць у випадк ...