Сучасний етап соціально-економічного розвитку держави вимагає поглибленого розуміння ролі бюджету в економічній системі держави, поліпшення прозорості та зрозумілості бюджету для громадськості, підвищення якості надання державних послуг та ефективності використання коштів бюджету. Для досягнення цих цілей в Україні з 2002 року почалось впровадження програмно-цільового методу складання державного бюджету, а з 2003 року програмно-цільовий метод почав застосовуватися на рівні місцевих бюджетів України. Досліджуваний метод передбачає здійснення бюджетних видатків на цілі, що відповідають середньо- або довгостроковій стратегії розвитку територіальної громади і являє собою інструмент планування бюджету на середньострокову перспективу. Завдяки заздалегідь визначеним показникам виконання бюджетних програм влада разом з громадою може здійснювати контроль не лише за цільовим використанням бюджетних коштів, але й за фактичними результатами від надання громадянам бюджетних послуг.
Дослідженням використання програмно-цільового методу як інструменту соціально-економічного розвитку територій при плануванні та виконанні місцевих бюджетів займалися вітчизняні вчені,зокрема І.В. Запатріна, І.В. Лебеда, Т.Г. Затоцька, М.М. Лаврентьєв, М. Долішний, Б. Кваснюк, Т. Ковальчук, В. Кравченко, В. Лагутін, І. Луніна, В. Опарін, В. Федосов, Н. Чумаченко, А. Чухно.
Нашою метою є обґрунтування необхідності запровадження програмно-цільового методу планування та виконання місцевих бюджетів як інструменту стабільного соціально-економічного розвитку регіонів. Адже однією з проблем розвитку місцевого самоврядування в Україні є обмежений фінансовий ресурс, який не повною мірою забезпечує виконання повноважень, делегованих державою місцевим органам влади.
Для вирішення вказаної проблеми, окрім необхідності перегляду податкової бази для збільшення власних доходів місцевих бюджетів, існує потреба у підвищенні ефективності та результативності використання тих бюджетних ресурсів, які існують на сьогодні. Зокрема, це стосується фінансування бюджетних установ. Метод планування бюджету на один рік, який використовують нині, стримує ефективне управління бюджетом та прийняття стратегічних рішень щодо розвитку територіальних одиниць. Бюджетна реформа, яка почалася в Україні з прийняттям Бюджетного кодексу в 2001 році, передбачає удосконалення практики складання та виконання бюджету на основі застосування сучасних методик та прогресивних підходів, підтверджених світовим досвідом. Складовою цього процесу є впровадження середньострокового планування бюджету з використанням одного із сучасних інструментів бюджетування - програмно-цільового методу (надалі ПЦМ).
Програмно-цільовий метод у бюджетному процесі - це система планування та управління бюджетними коштами в середньостроковій перспективі, спрямована на розробку та реалізацію бюджетних програм, орієнтованих на кінцевий результат. Для кожної програми визначають мету та формують завдання, виконання яких забезпечить досягнення поставлених цілей. Важливим обов’язковим елементом програми є встановлення показників виконання програм - кількісних і якісних параметрів, які використовуються для оцінки виконання програми і за якими визначають, чи було досягнуто цілей.
Програмно-цільовий метод бюджетування забезпечує комплексний підхід до формування бюджету і включає наступні складові (елементи):
прозорість бюджетного процесу, що є важливим для розробки ефективного та реалістичного бюджету і планування напрямів розвитку певної території;
стратегічне планування, що здійснюється бюджетними установами для планування та прогнозування їх діяльності;
бюджетна програма, яка складається з тісно пов’язаних між собою дій, спрямованих на виконання завдань програми та досягнення однієї цілі або низки середньострокових чи довгострокових цілей. Кожна програма формується з дотриманням визначених вимог і повинна містити ціль, завдання та показники виконання;
Міський бюджет пріоритети та механізми
Єдиним хорошим бюджетом
є збалансований бюджет.
Адам Сміт, 1776 р.
Хорошим правилом є те, що бюджет ніколи не повинен
бути збалансованим - крім моменту, коли надлишок, що стримує інфляцію,
змінюється на дефіцит, щоб боротися зі спадом.
Воррен Сміт, 1965 р.
...
Інвестиційна діяльність страхових компаній
Страхування є об’єктивно
необхідною складовою частиною економічної системи держави . В умовах
розвинутих товарно-грошових відносин , що властиві сучасному процесу
суспільного виробництва , страхове покриття по визначеним ризикам , що
надається страховиком страхувальнику у грошовій фор ...